Хабаровськ - місто, мені знайоме. У 80-х роках минулого сторіччя я там навчався (Н.О.)
***
У протестантських церквах Черкас збирають кошти на допомогу постраждалим від повені на російському Далекому Сході. Рівень річки Амур піднявся на 8 метрів. На стадіоні Хабаровська замість футболістів змагаються майстри віндсерфінгу. Села довкола столиці Приморського краю змиті з лиця землі.
Якби мене попросили, я би грошей не
давав. Не тому, що мені не шкода людей. Просто вважаю, що в Росії
достатньо коштів, аби впоратися з бідою самотужки. Варто лише
відмовитися від імперської ідеології. Не будувати найновіші винищувачі
та авіаносці, не відкривати військові бази в окупованій Осетії, не
платити контрибуцію Чечні, яка хоче відділитися, а допомогти своїм
громадянам обзавестися новим житлом. Замість імперського оскалу
повернутися до них людським обличчям.
Куди там! Росія залишається імперською.
Путін досі не прибув на місце трагедії. Натомість знайшов час
прокоментувати прагнення України підписати Угоду про асоціацію з
Євросоюзом.
— Хоч би куди йшла Україна, ми з нею
обов’язково зустрінемося, бо росіяни й українці є одним народом, що
вийшов зі спільної дніпровської купелі.
Не дивно, що за таких обставин російський
Далекий Схід поступово перетворюється на китайський. Усі товари давно
привозять звідти. У тамтешніх селах змішаних російсько-китайських шлюбів
більше, ніж російських. Фахівці пророкують, що років за сто весь Сибір
стане китайський. І тоді лідер Піднебесної запропонує залишку Росії не
рватися до сумнівного Євросоюзу, а стати частиною братнього Китаю.
— Ми з вами один народ, — звернеться він до молодшого російського брата. — Бо разом вийшли зі спільної амурської купелі.
Немає коментарів:
Дописати коментар