Терміново з Канева. 197 виборчий округ.

Новини з Канева. 197 округ. ЦВК прийняла рішення обрати до ОВК вісьмох нових членів. Завтра до Канева приїздять двоє новообраних нардепів від "УДАРу". Зараз відбувається пошук кандидатур до ОВК. Очікуємо продовження роботи комісії.

До перемоги пів-кроку. У Черкаському окрузі Губського-Даценка переміг останній

Згідно з альтернативним підрахунком голосів на 197 окрузі, де за перемогу змагаються представник "Батьківщини" Леонід Даценко та самовисуванець Богдан Губський, перемагає представник опозиції.
Про це повідомляє кореспондент "Української правди", який був свідком перерахунку голосів згідно з протоколами з мокрими печатками.
За цими даними, всього на окрузі проголосувало 83 тисячі 452 виборці. З них за Даценка – 28 тисяч 610 виборців, за Губського – 23 тисячі 938.
Підрахунок голосів відбувався за участі голови КВУ, представників руху "Чесно",  виконавчого директора "Інституту масової інформації" Вікторії Сюмар, представників "Спільної справи", а також громадських діячів.
Крім того, на підрахунку був присутній представник спостережної місії ОБСЄ.
Слід нагадати, що 197 округ найбільше відстає у процесі підрахунку голосів. В той час, як у більшості округів пораховано вже більше 95% голосів, у 197 окрузі пораховано лише 48%.
                                                                       Джерело: "Українська правда", фото - Nazar Obidzinski

Округ №197. Місто Канів.

Прості запитання на сьогодні:

1. Що ще потрібно, щоб Богдан Володимирович Губський визнав свою поразку?

2. Коли нарешті втрутиться ЦВК??

3. Хто, крім членів окружкому, відповідатиме перед судом за злочини???

Як черкащанин боронив ОВК від молодиків... один з яких дзвонив мамі (фоторепортаж)

Черкащанин Сергій Криниця 31 жовтня разом з нами пікетував в Черкасах ОВК 194. Про це він написав у своєму блозі.
   «Влада намагається вкрасти чисту перемогу опозиціонера М.Булатецького. Булатецький переміг у всіх дільницях округу (крім однієї, здогадайтеся самі якої) практично нокаутом (40% за Булатецького проти 25% за Жуковську). Але це не переконало ні «самовисуванку», ні обласну владу», – пише черкащанин і подає яскравий фоторепортаж з події.

«Були і такі. Правильно, щоби перед онуками не було соромно»

«Прийшов якраз тоді, коли бойовики намагалися штурмувати ОВК. Пікетувальники за допомогою міліції їх зупинили, бойовики відійшли під свої прапори».

 

 

«Головний активіст молодиків все намагався прорватися через міліцейський кордон і звинувачував когось з пікетувальників, що той вкрав у нього телефон :)»

 

 

«Ще пару «штурмів», зупинених міліцією, переростає в словесну перепалку»

 

«При ближчому знайомстві «бандюки» виявилися простими хлопцями, яким пообіцяли «але ще не заплатили»

 

«Керував ними оцей от. Увесь час з кимось консультувався телефоном, віддавав накази молодикам»

 

«Побачивши, що міліція пропустила за кордон прапороносців від «Удару», почали гнати і своїх - біло-блакитних».

 

«Прапороносці взагалі майже діти. Один постійно телефонував мамі і звітувався, що їх «ще не відпускають»

 

«Майже діти були і серед «бойовиків»

 

«Так і простояли майже весь день на холоді»

«Доки не приїхали Томенко з Ляпіною, і підрахунок голосів поновився, який ще більше засвідчив перемогу Булатецького.

На рахунок «бойовиків» - після першого штурму склалося враження, що вони тут для провокації, якої не зрозумів. Після другого - що хлопці просто відтанцьовують.

Не зрозуміло лише, навіщо це… Що порадувало - люди. Зранку були старші. Ближче до обіду почала сходитися молодь. Кожен за покликом відстояти свій голос.

Як це нагадувало 2004-й... А ще сильний вітер, який раз у раз перекидав намети регіонів. Як хотілося би вірити, що то він провісник Wind of Change»

                                      Джерело: «Haidamac» – блог Сергія Криниці та  http://procherk.info/

Шевченко: Відстояли Київ – відстоїмо Канів! Даценко проти Губського

  Відучора до сьогоднішнього ранку  був у Каневі, на ОВК №197. Не буду від себе нічого писати - стаття з блогу на "Українській правді" від Андрія Шевченка абсолютно вірно передає атмосферу й характер подій на цьому вкрай неспокійному й проблемному окрузі.

31 жовтня близько 10-00 у Каневі на Черкащині продовжиться битва за округ 197: там уже третю добу самовисуванець Богдан Губський намагається украсти перемогу у кандидата від "Батьківщини" Леоніда Даценка.

За "мокрими" протоколами доля округу вирішена: опозиціонер Даценко обійшов Губського на близько 4700 (!) голосів. У ці години команда Богдана Володимировича судорожно намагається затягнути оголошення переможця в окружкомі.

За довгий день, проведений у Каневі, побачив все, що робить українські вибори гидкими і принизливими. Голова комісії втрачала свідомість, а "швидка" до членів ОВК приїжджала тричі. Технічний кандидат намагався з'їсти дільничний протокол, який підтверджував фальсифікацію. В залі засідань ОВК на годину пропадало світло – акти про порушення писали під ліхтариками і мобільниками. Штурм ОВК пару десятками "спортсменами" з липовими журналістськими ксівами вдалося зупинити лише бійцям "Беркуту". I найгірше видовище – це принижені, змучені, морально знищені члени окружкому, чиїми руками Богдан Губський зараз намагається вкрасти вибір людей.

Формальна сторона така.

Робота окружкому заблокована. 10 членів ОВК з 18 розбіглися після вечірнього приїзду Богдана Губського – доля більшості з них невідома.

Встановлення результатів виборів в окрузі зупинено. Після приїзду в понеділок моїх побратимів Миколи Томенка та Анатолія Гриценка результати почали вводити в комп'ютерну систему ЦВК. Ненадовго... Для затримки використовують будь-який привід.

По трьох виборчих дільницях уже встановлено факт фальсифікації. Окружком затвердив одні цифри – в систему введено інші. Ціна питання – 2 з половиною тисячі голосів різниці. Після мого втручання вдалося повернути півтори тисячі вкрадених голосів. "Перші" протоколи по всіх трьох дільницях викрадені. Є всі підстави вважати роботу комп'ютерників в окрузі недобросовісною або злочинною.

У Богдана Губського складна ситуація. Колишнього БЮТівця, який 2 роки добросовісно працював на Януковича, не підтримала на цих виборах Партія регіонів. Київ відмовився вирішувати проблеми Богдана Володимировича і сьогодні: для Адміністрації Януковича – "бєспрєдєл" в окрузі це ще одна проблема в розмові зі спостерігачами та журналістами. Але і визнавати очевидну поразку – не в правилах пана Губського.

Наші плани.

1. Вимагаємо від ЦВК заміни недобросовісних, хворих і "хворих" членів ОВК.

2. Боремося і будемо боротися за кожну дільницю – аж до повного перерахунку голосів.

3. Закликаємо канівчан прийти до ОВК, яка знаходиться в будівлі автостанції, і вимагати оголошення переможця виборів.

4. Просимо спостерігачів і журналістів, які стежать за виборами зосередити увагу на окрузі 197.

Я також звертаюся до Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока та Віталія Кличка з проханням зробити спільною справою честі захист перемоги в окрузі 197 – так само, як уже 3 доби активісти "Батьківщини", "Свободи" і "УДАРу" разом стоять за кожен голос у Каневі.

А ще я під враженням від маленьких історій великої мужності. Це про тих кількох членів ОВК, які наважилися діяти по совісті. Про спостерігачів і журналістів, які своєю присутністю не дають прорвати дамбу повного бєзпрєдєлу. Про "беркутівців", які вчора стримували бойовиків. Про небайдужих, які мерзли під снігом, щоб з ОВК не вивезли бюлетені. Дякую за приклад того, як треба стояти за правду!

Тому вірю: відстояли Київ – відстоїмо і Канів!

Андрій Шевченко,

український громадський діяч, політик та журналіст. Народний депутат України.

Напередодні виборів.

Хочу розповісти про свої враження від декількох днів до виборів.
   Саме у ці останні 10 днів я супроводжував іноземних спостерігачів по виборчих округах на Черкащині. Це - 7 округів: від Уманщини до Чигиринщини. Ми проїхали сотні кілометрів, відвідали десятки дільниць, декілька окружних комісій. Ми мали і теплі зустрічі, і досить сер"йозно-насторожені. Скажімо, відвідуючи окружну комісію 195 округу, ми мали досить порозумілу розмову, були проінформовані про дійсний стан дільниць округу, про готовність працівників виборчого процесу до початку дня виборів.
    Разом з тим, ми мали декілька дуже неприємних ситуацій на самих дільницях. На одних з них, при ознайомленні зі складом дільниць, ми бачили, що керівництво цих дільниць навіть не проінформоване, від якої партії вони там знаходяться. Приміром, на одній з дільниць Чигиринського району, голова комісії, яка у роздрукованому списку  була позначена, як представниця партії Народно-трудовий союз, нам відповіла, що вона є від Партії регіонів, а на наше запитання, що, мовляв, тут написано, що вона від НТС, відповіла: "Не знаю, чому так записали..."
   До однієї з дільниць у місті Черкаси 195-го округу завітав міжнародний спостерігач з США, запросився до кімнати, де розміщена комісія, його зупинив міліціонер. Спостерігач назвався, показав свої посвідчення, але служитель правопорядку почав перешкоджати йому. Мав недоречні запитання, чому у того є фотоапарат, і загалом, так і не пропустив спостерігача на дільницю.



Все скінчилось тим, що міліціонер, захлопуючи перед спостерігачем двері, почав того фізично випихувати руками, а в результаті дверями поранив тому ногу. Пізніш, коли я, для того, щоб розібратися у цій ситуації, покликав представників "Опори" та КВУ, нас все таки пропустили до цієї кімнати і ми мали змогу поспілкуватися. Той міліціонер пояснив, що, буцімто він мав розпорядження від свого начальства (кого саме, він не відповів) нікого не пускати до кімнати. Мене дивує така відповідь, адже спостерігачам, тим паче міжнародним, не повинно бути перепон на вході до будь-яких виборчих дільниць.
   Загалом, ми усі бачили, що дільниці готові до дня виборів. Ніяких складнощів, незручностей, неготовності ми не побачили. Звичайно, було здивування від того, які саме партії отримали в результаті жеребкування місця для членства в комісіях. Яких тільки новітніх назв партій я особисто не відкрив для себе! Найбільш здивувало мене те, що у самому серці Козацького краю, у селі Медведівка у Холодному Ярі, одним із членів комісії був представник Партії угорців України. Я вже не кажу про якісь там партії анархістів, рускіє союзи, народно-трудові союзи та іже з ними, але таке... Одна із спостерігачів з Канади навіть не стрималась і запитала у голови комісії, чи зможе цей "угорець" працювати у день виборів без перекладача...
    А на одній з дільниць 197 округу (Черкащина) виявилось, що тут відсутній голова комісії. На запитання, де ж він є, заступник відповів - не бачили, не знаємо...
   Ну що ж, завтра - день виборів. Завтра покаже, хто ми і чого ми варті...
 

Незабутні знайомства

Хочу поділитись несподіваною радістю від нещодавнього знайомства.

Посвята в козачки онуки автора "Холодного Яру", Лялі Лісовської.

   Минулого понеділка, на другий день після свята Покрови до мене звернувся знайомий депутат Черкаської міської ради з проханням допомогти у роботі двом міжнародним спостерігачам з США. Я погодився і за годину депутат приїхав з одним з цих спостерігачів. Ним виявився українець, що народився вже за океаном, Олесь Балабан, син вояка Армії УНР.

З Лесем Ьалабаном.

При подальшій розмові ми вияснили, що його батько у 1917-1921 р.р. боровся за Україну пліч-о-пліч з моїм дідусем. Навіть, коли я продивився матеріали про унеерівську армію у книзі Ярослава Тинченка "Офіцерський корпус Армії УНР", то побачив, що прізвища, імена та військові звання наших предків містяться у двох із спільних списків - спискові  старшин, одночасно зарахованих на дійсну українську військову службу та у реєстрі  нагороджених хрестом Симона Петлюри за участь у збройній боротьбі за державність України під проводом головного отамана Симона Петлюри 1917–1921 рр.  



Хрест Симона Петлюри
Та найбільш вразило мене повідомлення пана Олеся про те, що, з ним до України приїхала онука автора книги "Холодний Яр" Ю.Горліса-Горського (Городянина-Лісовського) Ляля Лісовська і вони мене просять супроводити у їхній поїздці наступного дня до Чигирина. 
   Отже, наступного дня ми вирушили на Чигиринщину. Пані Лялю ми повинні були забрати у Медведівці, де вона зупинилася у знайомої. Там я її побачив уперше. Мене вразила ця жінка з першого погляду - своєю статурою, очима, відкритим, світлим обличчям. По дорозі вони мені повідали, що двома днями раніш, під час святкування Покрови у Холодному Яру, Лялю Лісовську було посвячено у козачки.  Вона прагнула цього вже другий рік — і не погоджувалася на титул Берегиня, бо так само як і дід, хотіла взяти до рук шаблю. Зрештою, для Лялі Лісовської зробили виняток: 14 жовтня біля холодноярського храму Петра Багатостраждального (Калнишевського) неподалік від дуба Залізняка Ляля Лісовська стала на одне коліно перед отаманом “Вільного козацтва Холодного Яру” Олегом Островським і малиновим козацьким знаменом, поруч з яким майорів і чорний з написом “Воля України або смерть”, під яким воював Горліс-Горський.
Отаманова шабля на плечі, окроплення свяченою водою від отця Василя Циріля і навіть удар нагайкою по спині від осавула Юрія Ляшка — все було як у звичній посвяті в козаки. Звісно, нагайкою тільки легше пройшлися. Тож віднині Ляля Лісовська — холодноярська козачка. Цю радісну звістку отримають її друзі й знайомі у Великобританії, а також мама з бабусею.
   Забравши славну козачку Лялю з Медведівки, ми відправилися до Чигирина. Там вона попросила підвезти її до Храму, де їй захотілося побувати на службі Божій, а опісля служби ми направились до міського будинку культури, де були присутніми на репетиції народного фольклорно-етнографічного ансамбля "Козачка". Співочі козачки не залишили байдужими нікого з нас: особисто я чи не вперше в житті прослухав віночок з українських народних пісень, та не просто народних, а народжених на цій, багатій своєю історією Чигиринській землі.
   Так, час від часу тісно спілкуючись, ми провели цей день. Ляля поділилась зі мною своїми планами на майбутнє, мріями. Але про це дещо пізніш, не сьогодні...
  А наступного дня славна козачка вже вирушила до одного з холодноярських сіл на кінну прогулянку...