вівторок, 11 грудня 2012 р.

Черкаси - не Вупперталь

 
 Сьогодні приїхав додому з таким почуттям, якому не зміг відразу надати назви: розпач - ні, не те. Злість - знову ж не в яблучко. Відраза - це вже гарячіш.
     Тож, сьогодні відбулась чергова сесія Черкаської міської ради. Одним з питань стояло перейменування вулиці Енгельса на В.Чорновола. Можу сказати, що прийшов я туди з більш-менш спокійною душею. Чого нервувати? Наближається 75-річний ювілей Героя України В'ячеслава Максимовича, нормально працюють організаційні комітети - і міський, і обласний - з підготовки до вшанування пам"яті нашого земляка. Міський виконком оперативно підготував усю належну документацію. На нещодавньому засіданні міського оргкомітету вже стояло питання про спорудження пам'ятника В.Чорноволу і головний архітектор міста вже доповів своє бачення місця розташування його.   Залишилось оголосити конкурс проектів пам'ятника.
   Аж ось настав довгоочікуваний (понад 10 років!) момент, коли питання перейменування вулиці поставили на голосування. У результаті, після першої спроби, як і поіменного голосування, не вистачило голосів. Черкаська міська рада має у своєму складі 60 депутатів.  За перейменування проголосувало 28 обранців. І відчуття відрази у мене до решти 32...
   Хотів прийти додому після цього факту, коли черкаська влада вчергове себе зганьбила і написати про все те, що я відчуваю. Але, продивляючись сьогоднішні повідомлення від друзів у фейсбуці, натрапив на пост від свого колеги, політичного аналітика Юрія Саса. І відчув - він вже виказав ці мої почуття, відношення до депутатського корпусу м.Черкас. Тож, не "мудруючи лукаво", пропоную його думки з приводу сьогоднішнього падіння гідності більшості черкаських депутатів.
                                                                          ***
   З приводу невдалої спроби перейменування вулиці Енгельса на вулицю Чорновола в Черкасах.
Назви вулиць міст і сіл, в яких ми живемо, відображають наше ставлення до самих себе і власної історії, чудово ілюструють той хаос, який панує в головах і душах у більшості наших співвітчизників.
Ми не можемо визначитись з тим, яку країну хочемо будувати, яким вектором рухатись, хто ми врешті є.
Чи мають в цьому контексті назви вулиць яке-небудь принципове значення? Я відчував, що мають, але аргументів було замало. І от одного разу я випадково почув на вулиці діалог хлопчика років десяти та його мами. Він спитав: "чому вулиця називається Ільїна?" А мама йому відповіла: "просто так називається".
Мама не знала сама чому ця вулиця називається так. Вона не знала, що Єпіфан Ільїн з с. Яснозір"я був червоним атаманом загону імені Спартака. І що він одного разу вдерся в місто, вибивши загін чи то УНРівців, чи то "григор"ївців". І що його потім розстріляли його противники. І що і він, і його вороги, і кайзерівська армія лили тут кров. А вулиця ця мала до цього чудову і сенсовну історичну назву Надпольна. Вона була межею міста довгий час.
А скільки вулиць у нас ще "просто так називаються"? Яке відношення німецький капіталіст і публіцист Фрідріх Енгельс має до Черкас? До України? Чому тоді не Альфред Розенберг? Той хоч про українців в своїх працях писав (хто читав, той зрозуміє цей сумний сарказм).
В"ячеслав Чорновіл не ікона. Але він хоча б був людиною твердих переконань, відстоював їх в найтяжчих умовах, сидів в радянських таборах. Це він з колегами по МЕНШОСТІ у Верховній Раді УРСР пропхав, скориставшись тим, що комуністична більшість наклала в штани з переляку від ГКЧП, Акт проголошення Незалежності. Він, врешті, народився неподалік. І тепер вже, двадцять років потому, я можу висловити власне переконання в тому, що обери наш народ Чорновола замість хитродупого Кравчука в 1991-му, ми жили б в іншій країні. Це не був би простий шлях, але це був би вірний шлях.
До сорому наших, засумнівавшихся в Чорноволі, міських депутатів. Знаєте, невігласи, як називалась вулиця Енгельса при нацистській окупації? Вулиця Лесі Українки. Навіть нацистам не забракло клепки зрозуміти, що вулиця має називатись адекватно місту та народу, який тут живе.
Вулиці не можуть називатись "просто так". Ми живемо в країні, яка своїм існуванням ідеологічно заперечує радянський комуністичний проект. Панове комуністи, якщо ви в свою чергу заперечуєте цінність і доцільність нашої держави, звільніть державні посади, розпустіть офіційно зареєстровану партію та утворіть підпільну організацію революціонерів-заколотників. Це хоча б буде чесно...
Регіоналам про гроші, які мають бути витрачені на перейменування. Ви серйозно? Після альтанок і Пекарів?
                                                              * * *
 
   10 років тому, президент Л.Кучма:


                                              

                        П О С Т А Н О В А 
                      ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 
       Про вшанування пам'яті Героя України В.М. Чорновола 

     ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 51, ст.378 ) 
 

     24 грудня 2002 року виповнюється 65 років  з  дня  народження 
видатного  державного та громадського діяча,  відомого журналіста, 
депутата Верховної Ради України першого - третього скликань, Героя 
України Вячеслава Максимовича Чорновола. 

     Враховуючи заслуги  В.М.  Чорновола перед Україною,  видатний 
особистий внесок у здобуття незалежності України,  її розбудову як 
демократичної,  правової держави, багаторічну самовіддану працю на 
благо Українського народу та у зв'язку із  65-річчям  з  дня  його 
народження Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є: 

     1. Рекомендувати   Кабінету  Міністрів  України   до 9 грудня 
2002 року створити організаційний комітет з  відзначення  65-річчя 
Вячеслава  Чорновола  та  здійснити заходи щодо вшанування пам'яті 
В.М. Чорновола, зокрема: 

     доручити Національній телекомпанії  України  та  Національній 
радіокомпанії України  створити  цикл  документальних  фільмів  та 
радіопрограм  про  життя,  політичну  діяльність  і  журналістську 
творчість В.М.  Чорновола  та  забезпечити їх широку трансляцію до 
дня його народження; 

     встановити щорічну  премію  імені  В.М.  Чорновола  за  кращу 
публіцистичну роботу для українських журналістів; 

     встановити стипендії   імені  В.М.  Чорновола  для  студентів 
факультетів журналістики українських університетів; 

     сприяти виданню праць В.М. Чорновола; 

     забезпечити   випуск   поштових   конвертів    з    портретом 
В.М. Чорновола; 

     надати допомогу Черкаській обласній державній адміністрації у 
створенні державної садиби-музею В.М.  Чорновола у селі Вільхівець 
Черкаської області, де провів дитячі роки В.М. Чорновіл. 

     2. Рекомендувати Національному банку України здійснити випуск 
пам'ятної монети із зображенням В.М. Чорновола. 

     3. Запропонувати Київській  міській  та  Львівській  обласній 
державним   адміністраціям   вирішити  питання  щодо  встановлення 
пам'ятників Вячеславу Чорноволу у містах Києві і  Львові,  де  він 
жив і працював. 
 

 Голова Верховної Ради України                            В.ЛИТВИН 

 м. Київ, 28 листопада 2002 року 
          N 292-IV 
                               

   Бердичів:
 
 















Харків:


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Калуш, Івано-Франківської обл.
 




 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
     

 
 
 
                         

 Суми











Київ










Черкаська міська рада сьогодні   



P.S. А жили б ми у Бармені (Вупперталь), мо' хай би і Енгельса звалась та вулиця...

2 коментарі:

  1. Надія жевріє: 13 листопада на сесії Черкаської міської ради це болюче питання буде знову на порядку денному.

    ВідповістиВидалити
  2. Було і вирішилося! Вулиця Чорновола в Черкасах відсьогодні є!

    ВідповістиВидалити