Як починалась Революція Гідності у Черкасах. Продовження.

Як вже писалося у попередній публікації про витоки черкаської Революції Гідності, 24 березня цього року черкаській Об’єднаній опозиції, яка згуртувалась у єдиний кулак у боротьбі із режимом Януковича – Тулуба, виповнилося б чотири роки. Після перших зіткнень із владою і правоохоронцями у 2012 році протистояння стає більш жорстким і кривавим. Нагадаємо, як це було.

Черкаська опозиція переходить в режим повної «бойової» готовності і відтепер буде працювати у форматі революційних штабів. Про це на мітингу на підтримку лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко, що відбувся 8 серпня 2011 року на Театральній площі Черкас, заявив голова координаційної ради опозиційних сил Леонід Даценко.

Незважаючи на судову заборону за позовом Черкаської міськради, опозиційні сили Черкащини все одно вийшли на центральний майдан міста 23 серпня у День Прапора з гаслами «Ні політичним репресіям» та «З Україною у серці». Гурт опозиціонерів прилаштувався поряд із вишикуваними владою чиновниками мерії та облдержадміністрації. На щастя, підневільне чиновництво в душі схвалювало опозиційний протест, тому обійшлося без сутичок.

На День незалежності у Черкасах об`єднана опозиція області провела спільні заходи на Театральному майдані міста. У рядівці наметів «Батьківщини», УНП, НРУ, «Свободи», «За Україну», «Фронту змін», Партії пенсіонерів та «Нашої України», прикрашених гаслами «Ні політичним репресіям» та «З Україною у серці», активісти партій зібрали понад півтисячі підписів на підтримку лідера БЮТ Юлії Тимошенко.Також організатори виставили на імпровізований аукціон портрет черкаського губернатора Сергія Тулуба у мантії члена Ордену Святого Станіслава.  Учасники акції назвали цей витвір мистецтва «Ганьбою Черкащини», але купувати відмовились. Найвища запропонована ціна: 52 копійки.

На Покрову попри чергову судову заборону черкаська опозиція провела ще один велелюдний мітинг у центрі Черкас. «Чужим» владцям опозиція на мітингу презентувала подарунки: міському голові Сергію Одаричу, губернатору Сергію Тулубу і нардепу-регіоналу Володимиру Олійнику – ордени «Му-му» у вигляді камінців з мотузкою, «щоб вони пішли на Дніпро і втопились або щоб втопили там свої дурні реформи і управлінську бездарність».  Сергію Тулубу на додачу заочно вручили ще й собачу будку, пригадавши, як він закидав, що попередня влада не збудувала навіть подібної малої архітектурної форми. Як сказав координатор Ради опозиційних сил Леонід Даценко, такими закидами влада ображає не помаранчевих попередників, а простих черкащан, які в усі часи будували підприємства, вчили дітей, збирали врожаї.

20 жовтня перед сесією Черкаської міської ради перед  приміщенням Черкаської облдержадміністрації, де вона проходила, зібралося близько тридцяти пенсіонерів, які протестували проти рішення міськвиконкому відмінити в міських тролейбусах безоплатний проїзд  для пільговиків. На дверях чергувало два десятки чоловіків у шкірянках та чорних шапочках – переодягнені у форму «ті тушок» міліціонери, оскільки на той час Тулуб ще не встиг мобілізувати спортсменів. Невідомі пропускали всередину лише обраних, до яких не потрапив депутат міськради із фракції «Батьківщина» Микола Булатецький та координатор об`єднаної опозиції Черкащини Леонід Даценко. Молодики, зчепившись ліктями, спробували відкинути їх від дверей,  буквально скинувши  зі сходів літню жіночку, яка впала на асфальт і розбила голову.

1 грудня центр Черкас спалахнув десятками смолоскипів і здригнувся від гнівного «Банду геть!» – то об`єднана опозиція провела свою акцію, приурочену 20-ій  річниці референдуму за незалежність України. Велелюдна колона із прапорами «Батьківщини», «Свободи», «Нашої України», УНП пройшла бульваром Шевченка від палацу «Дружба народів» до Театральної площі, де відбувся невеликий мітинг. Гасла «Зека на нари!», «Свободу політв’язням» виявились надзвичайно близькими пересічним черкащанкам, бо вони підтримували їх сигналами автомобілів та схвальними вигуками.

Вагітним черкащанкам довелось написати на ватмані образливе «Одарич – гірше стафілокока!» і прийти з цим плакатом на чергову сесію Черкаської міської ради 8 грудня. Обурення жінок викликало рішення мерії ліквідувати пологовий будинок №2 і переселити його в тісне приміщення пологового будинку №1, остаточно прийняте депутатами на минулому засіданні.

15 грудня Об’єднана опозиція провела мітинг під оптимістичним гаслом „Звільнили Черкаси від фашистів – звільнимо і від окупації регіоналів!”, оскільки 14 грудня – День визволення Черкас від німецько-фашистських загарбників. „Окупанта” зіграв молодий опозиціонер Ігор Сичов, одягнувши німецьку каску, взявши в руки бейсбольну битку і напустивши на себе бундючно-грізного вигляду. Він пихато походжав площею і підганяв вигуками: „Шнель! Шнель!” невеселих найманців Партії регіонів, які традиційно вже зводили між опозицією і входом в облраду хитку барикаду з неоново-синіх партійних наметів ПР.

Традиційний вечір пам`яті Василя Симоненка у Черкасах наприкінці січня 2012 року мав особливий бунтівний присмак: головною родзинкою програми стало вручення Симоненківської премії черкаському поету і за сумісництвом лідеру Об`єднаної опозиції області Леоніду Даценку за його жорстко-національну збірку «І янгол з автоматом на плечі». Присудження цієї високої літературної нагороди головному політичному воргові  для керівництва області стало справжнім шоком, і спочатку  в облдержадміністрації та облраді, які є засновниками премії, навіть робились спроби «відмотати все назад», але справа набула розголосу, і рішення конкурсної комісії не посміли переглядать. Утім, ані голова Черкаської облдержадміністрації, ані голова обласної ради, які повинні були вручати нагороду, на захід не прийшли…

 23 лютого кілька сотень чорнобильців, афганців, ошуканих вкладників, представників об’єднаної опозиції Черкащини та просто небайдужих черкащан під вікнами робочого кабінету губернатора Сергія Тулуба демонстративно пробарабанили бойовий «гімн Майдану» на металевій діжці, як у 2004 році нагадуючи, що у народу вже уривається терпець. Всі вони зібрались на мітинг протесту «Ні – соціальному Чорнобилю!», який ініціювали чорнобильські організації, однак підтримали всі «принижені і зневажені» з Черкас і найвіддаленіших куточків області. Вперше на площі поряд стояли партійні намети УНП, «Батьківщини», «Фронту змін» та стенди з вимогами чорнобильців та афганців. Після цього у Черкасах відбулася низка акцій під загальною назвою – Чорнобильський Майдан.

Кілька сотень афганців 14 березня силоміць увійшли до приміщення мерії під час проведення мітингу, де зібралися кілька тисяч колишніх воїнів-інтернаціоналістів, що з’їхалися з усієї України, та чимало обурених поведінкою міського голови Сергія Одарича пересічних мешканців Черкас. Приводом стало те, що на сесії міської ради 23 лютого Сергій Одарич дозволив собі заявити, що не вважає воїнів, які виконували свій інтернаціональний обов’язок у Афганістані, захисниками Вітчизни.

Як і обіцяли, представники Ради опозиційних сил Черкащини взялися переіменовувати вулицю Енгельса у Черкасах на вулицю Чорновола самотужки. За дві години активісти переклеїли таблички на всій вулиці.

У Черкасах 30 березня активісти опозиційних сил провели акцію “Готуй намет навесні!”. Представники “Свободи”, “Фронту Змін” і Народного руху України на центральній площі змагалися на швидкість встановлення наметів.

26 червня під приміщенням Черкаської обласної ради депутатів, які прибули на чергову сесію, зустрічав пікет Об’єднаної опозиції. Координатор Ради опозиційних сил Черкащини Леонід Даценко у гучномовець закликав усіх, хто вважає себе українцями, підтримати звернення до Президента і Верховної Ради про невідкладне зняття з розгляду у парламенті законопроекту «Про засади державної мовної політики», який, по суті, нищить підвалини української національної держави. Це звернення мали зачитати опозиційні депутати обласної ради і поставити, якщо вдасться, на голосування. Однак Валентині Коваленко зачитати звернення так і не дали, а молодих активістів, які розгорнули у сесійній залі плакати на захист мови, вивели попід руки.

4 липня Черкаська об’єднана опозиція розпочала безстрокову акцію на захист української мови. На Соборній площі перед вікнами облдержадміністрації представники «Батьківщини», «Фронту змін», , «Свободи», НРУ, УНП, «Громадянської позиції», «УДАРу» та інших політичних сил та громадських організацій розбили наметове містечко, яке залишиться на майдані доти, доки народ не змете злочинний режим Януковичів-Азарових. Біля партійних наметів зібралось близько двох сотень небайдужих черкащан, представників творчої інтелігенції та студентство, приєднались до акції протесту і деякі чиновники черкаської мерії. Попри те, що захід заздалегідь ніхто не планував, частина присутніх устигла перевдягнутись у вишиванки. Близько двадцяти молодих українських патріотів залишились ночувати на Соборному майдані у центрі Черкас.

6 липня черкаська міліція за вказівкою Сергія Тулуба жорстоко розігнала мирний протест на Соборній площі, і ці кадри облетіли всю країну, ставши передвісниками майбутніх кривавих подій під час Революції Гідності. На площу раптово нагрянули близько 50 бійців спецпідрозділу міліції в бронежелетах і зі зброєю, вони почали відтісняти молодь від наметів, бити тих, хто намагався опиратись. У цей час  спортивної статури молодики у жилетах комунальної служби хапали намети, трощили їх, несли через вулицю і кидали там. Саме тому у опозиціонерів виникла підозра, що це не комунальники, адже ті мали б демонтувати майно і відвезти його в спеціально відведене місце, тим більше, що намети є власністю народних депутатів України Миколи Томенка, Ігора Єреська та Івана Зайця. Підозрілими комунальниками керував начальник Управління молоді та спорту ОДА Вадим Береза.  «Беркут» жорстоко побив та повантажив у багажники патрульних машин депутатів Черкаської міської ради від «Батьківщини» Максима та Миколу Булатецьких, прихильника «Свободи» Ярослава Нищика. Під час нападу постраждав голова обласної організації Партії пенсіонерів Володимир Матюша, координатору наметового містечка Ігору Сичову зламали руку, його забрала швидка допомога, кілька хлопців отримали легкі  травми.

Однак ближче до вечора затриманих відпустили, і вони повернулись на майдан, де разом із сотнею молодих патріотів заспівали гімн України. Вже в 7 липня наметове містечко на Соборній площі було відновлене.

З Цього дня у Черкасах розпочалась найбільш напружена боротьба із режимом, яка, по суті, і була початком Революції Гідності. Опозиціонерам доведеться пережити шантаж, залякування, тюрми, але це тільки зміцнить їхню рішучість…

Тетяна Воронцова

Далі буде