Низький уклін українській матері.

"Рідна мати моя...", "Сорочку мати вишила мені...", "Як на ті чорнобривці погляну, бачу матір стареньку...", "А матері вечерять ждуть".
Не знаю, чи є ще на світі народи, які так шанують матір, материнство. В яких мовах є ще такі лагідні звернення: "матусю", "матінко", "нене". Щоправда, є й лайка: "Трясця твоїй мамі!" Та хіба таку лайку можна порівняти з прокльонами деяких народів, що живуть по сусідству з нами?!!
Тож, хочу я звернутися з привітанням до усіх наших мам, мам наших дітей, а особливо, до тих, хто в наш нелегкий час зважився на такий подвиг - стати мамою. Ми, чоловіки, в неоплатному боргу перед вами. Завжди, здається, ми щось для вас не доробили, десь не догляділи, може, й недокохуємо. Ви ж любите вухами, а ми у більшості - мовчуни. Вас би поластити, зайвий раз приголубити, а ми все кудись біжимо у якихось (як вам здається) пустих справах. Повірте, ми все-одно любимо тільки вас, кохані наші!
Тож, прийміть найщиріщі вітання у цей квітучо-травневий день! Прийміть щирі побажання вам - тепла, сонця, щастя! Хай все буде добре у ваших дітей! Ви будете гордими ними. Низький вам уклін.
Слава українській Мамі! Шана українській Неньці!