25 березня - річниця загибелі В"ячеслава Максимовича Чорновола. Саме у цей день 13 років тому відповідні виконавці завершили задумане ворогами України та українців. Вершителя долі нашої країни було просто-напросто вбито. Противне довести не в змозі ніхто.
Моя доля склалась так, що у 80-тих роках я мешкав у Орджонікідзевському районі Якутської АРСР, а саме - у селищі Кірзавод поблизу райцентра - Покровськ, де В.Чорнововіл відбував заслання.
Це треба тільки уявити, скільки разів наші шляхи пересікались, скільки разів ми йшли спільною дорогою до місця роботи, до найближчого магазину, просто - додому. Далеко було до звільнення В"ячеслава Максимовича, ба, навіть, до появи Руху. Але, ще у ті далекі часи я звернув увагу на цю людину. Людину, яка за мету мала - якомога швидше звільнити Україну з колоніальної залежности, від московського панування.
Сьогодні до пам"ятного Хреста на місці загибелі Героя зібралися ті, хто пам"ятає, розуміє, цінує.
Слово шани мовили патріоти України. На мою думку - це були ті, хто готовий сьогодні покласти своє життя на жертовник побудови Української держави. І молоді патріоти, і ті, хто постаріш, сьогодні виглядали, як гідні продовжувачі чорноволівської, а саме - української ідеї.
Запрошую переглянути світлини з цієї події.
У вшануванні пам"яті В.Чорновола взяла участь і ГО "Воля ХХІ".
Студенти в Америці слідкували за увязненням Чорновола і коли він був у вязниці у Києві, ми зробили коло поміщення раднського посольства до ООН в Ню-Йорку велику демонстрацію в його обороні. Сама демонстрація багато не давала, але коли ми почали обливати будівлю посольства УРСР красками, нас поліція заарештовала, що ми цього і хотіли, бо почали випитуватись нас коресподенти світових ЗМІ і чому справа. Вечорами всі світові радійостації подавили про це як головну подію дня. Покійний Лупчинський пописвся найбільше. Він привязався до металевого плоту і його обкружили журналісти з безліч питань аж до часу коли поліція спияла з ланцюг з його рук.
ВідповістиВидалити