неділю, 28 липня 2013 р.

Нав'язуєтеся в брати? Покайтеся!



               
Останнім часом росіяни все частіш нарікають на те, що, в інтернеті зіштовхуються з проявами "незрозумілої" ненависті з боку "братів" українців. Мовляв, куди не зайдуть, де не глянуть - повсюди їх облають, обматюкають. Якже так? Раніш росіяни відносилися до українців з великою шаною, симпатією, адже чи не у кожного в роду є родич-"хохол", а нині розгублено задаються питанням: "За що вони нас так ненавидять? Що треба зробити, аби повернути усе, як було раніш?"  Послухав-послухав я всі ці слізні голосіння й вирішив розтлумачити нашим "братам", за що ж...
   Відверто кажучи, мене дивує обурення росіян з приводу словесної агресії й ненависті до них з боку українців. А за великим рахунком, на що ви очікували? Ви продаєте нам свій смердючий газ за найвищою в Європі ціною і після цього дивуєтесь, що українці вас лають на кожному кроці. Звичайно, ви скажете - це все Путін такий-сякий, а прості росіяни тут ні до чого. Невже?!! А хто ж це обирає його вже втретє?!! Хто ж співє йому славу до небес?!!
   І добре б вже, якби справа була лише в газі. Але ж ваші кремлівські ліліпутики довблять мізки Україні не тільки й не стільки за газ, а відносно усього, що стосується наших внутрішніх справ. Та взяти хоча б мову. Ну яке ваше діло, якою мовою спілкуються в Україні?!! Ах, ви бажаєте, щоб етнічні росіяни, які мешкають в Україні, користувалися рідним для них язиком?  Та невже?!! А ви вже надали таку можливість мільйонам етнічних українців, що мешкають у вас в Росії? То які претензії до нас? Щоби чогось вимагати, треба, мабуть, спочатку надати особистий приклад, а потім вже качати права...
   А історія? Яке ваше собаче діло, хто є нашими національними героями?!! Ви гляньте на свою історію! Наші герої принаймні воювали з окупантами, а не з власним народом. І чому ви постійно попрікаєте нас тим, що ми проводимо антиросійську політику, прославляючи тих, хто боровся проти Москви?  Ми коли небудь звинувачували вас в тому, що Росія проводить антиукраїнську політику, прославляючи Петра Кривавого, який знищив Батурин, зруйнував Запорозьку Січ, чи прославляючи повію Катерину, яка скасувала Гетьманщину, повторно зруйнувала Січ та впровадила в Україні кріпосне право?
  А усі ці заклики до об'єднання? Ви вважаєте це по-братськи, закликати до об'єднання, залякуючи при цьому усіма можливими ускладненнями, що можуть виникнути у разі не приєднання України до Тайожного союзу? Не по-братськи, це а по-скотськи! Були від вас і погрози нанесення ядерного удару по Криму у випадку приєднання України до НАТО. Ви й це також вважаєте природнім?
    Звичайно хтось скаже, що пролітика не повинна впливати на стосунки між народами. Мовляв, це політики-виродки провокують конфлікти, а звичайний народ тут ні до чого. Та невже?!! От ви шпините українців за те, що вони обливають лайном вас в інтернеті. А ви почитайте, що пишуть про нас ваші співвітчизники, страждущі на манію величі та великорусскій геморой. Ви гадаєте, нам приємно читати, що, мовляв, ми - неіснуючий народ, що ми зрадили своє ісконноє вим'я, пардон, ім'я - "русскіє" та іншу маячню? І після цього дивуєтесь, що якийсь рагуль обклав вас "триповерховим"...
  Ви запитуєте, що ж зробити для того, аби все повернулося, як було раніш? Ну, для початку варто визнати, що "як було раніш" ніколи не було. Натягнутими відносини між українцями та росіянами були завжди. Вони розпочалися не сьогодні, а тягнуться ще з часів Руси, коли руські князі, які начебто належали до однієї народности різали один одного за право володіти Київським престолом. Одначе, ми не будемо так заглиблюватися в історію, а почнемо з 1618 року, коли наш славний  гетьман Сагайдачний зі своїми славними запорожцями наробили гучного шуму в Московщині, за малим не взявши самої Москви. Гадаю, саме  від того часу московити мають зуб на українців. Та воно й звісно, адже тоді московити наробили гучно й рідко собі в штани. Потім була битва під Конотопом, коли другий наш славний гетьман Виговський розніс в пух і порох московське царське військо. Подейкують, що цар тоді так наробив під себе, що чкурнув з Москви, злякавшись, що козаки прийдуть по його грішну душу. Пізніш була ще не одна битва українців з московитами то в союзі з поляками, то з турками, то зі шведами, то з німцями. Тому, не варто вам ліцемірствувати та роповідати казки про "вічну дружбу між братніми народами", адже ніякої дружби насправді не було. Тому що те, з чим ви дружили, ніякими українцями насправді не було, а біс його знає хто, бо справжні українці ніколи не дружили з тими, хто причиняв їм зло.
   Саме так. Не треба кривити пики і задирати до неба очі. Ви вважаєте, що понад 300 років знаходження в одній державі були суцільною ідилією? Вважаєте, що українці з росіянами увесь цей час жили гарно й щасливо? Одначе ми, українці, так не вважаємо. Ми чудово пам'ятаємо, як ваші бісові царі й цариці забороняли нам нашу мову, нищили нашу ідентичність, забороняли вживати слова "Україна", "українець", замінивши їх дебільними "Малоросія", "малорос", як ваші вожді заморювали голодом наших пращурів та вбивали їх лише за те, що вони мріяли жити у своїй, Богом даній, державі. Кожен свідомий українець знає й пам'ятає про це. А ті, хто заперечує ці факти (є у нас такі калєснічєнкі), ті просто... не українці.
                                                                  *   *   *
    Тому, якщо ви бажаєте, аби українці вас перестали ненавидіти, якщо бажаєте повернути те, чого ніколи не було, необхідно ось що зробити: нехай ваш Пукін всія русі приїде до Києва, прийде на Майдан, стане навколішки й попрохає в українського народу від імені усього російського народу вибачення. Затим, нехай підведеться з колін, просуне свою голову між ніг та поцілує себе в дупу.  І після цього нехай вшивається зі Святої Руси під три чорти. І нехай по дорозі "восвоясі", зупиняється в кожному місті, в кожному населеному пункті і просить вибачення за все те зло, що творили царі, імператори, вожді і генсеки на українській землі!
   Аж коли це все відбудеться (у чому є великі сумніви) ми, так і бути, затоваришуємо, забудемо старі образи. Тоді вже настане можливість обговорювати якісь економічні (і лише!) союзи. Ми зла не пам'ятаємо, доводиться записувати...
  До того ж, народ ми європейський і усі наші інтереси знаходяться на Заході. Тому вже не осудіть: європейські цінності нам набагато ближчі, аніш азіопські.
      
                                                              Перекладено українською та відредаговано з http://uainfo.org/
     

Немає коментарів:

Дописати коментар