Про совість деяких водіїв тролейбусів

  А я, дурненький простачок, кожного разу, коли вчергове тролейбус зачиняв двері перед моїм носом на зупинці, нервував, псував собі здоров'я, нервову систему... А хто я такий?!! Чоловік середнього віку. І не більше.
У Черкасах водій 10 маршруту тролейбусу проігнорував двох стареньких людей, які хотіли потрапити до салону громадського транспорту.
Про прикрий випадок розповів на своїй сторінці у "Facebook" речник ДСНС в Черкаській області Констянтин Проценко, який став свідком цього інциденту:
"То що громадо, культуру обслуговування у маси, WI-FI у тролейбусах кажете? Розповім краще я вам про сьогоднішній прикрий "коннект". Просто на очах у чисельних свідків водій 10 маршруту тролейбусу забув на зупинці свою совість.
А було так: о 7-56, пролетівши на жовтий, перехрестя Шевченка – Небесної Сотні, до зупинки "Будинок торгівлі" під’їхав такий яскравий, помаранчево-білий тролейбус.
Завантаживши пасажирів, він зрушив з місця, але, оскільки на перехресті Шевченка-Смілянська горіло червоне світло світлофора, проїхавши не більше десяти метрів, він зупинився у черзі транспорту. Той, хто знає це перехрестя, той знає й те, що на ньому світлофор працює у трьох напрямках, тому транспорт в очікуванні зеленого стоїть більше хвилини.
Так ось, у цей час до нього, почавши свій забіг наввипередки ще, коли транспорт тільки підїжджав до зупинки, нарешті добігли двоє старих. Чоловік та жінка опираючись на затерті ковіньки відверто раділи, що таки встигли до СВОГО тролейбуса. Проте, раділи вони передчасно, на їхнє прохання до водія, відчинити двері, водій весело спілкуючись із кондуктором просто відвернувся. Не допомогли, а ні боязкий скукіт у двері, а ні руки перехожих, що працювали вітряком перед його вікном.
Простоявши ще двадцять секунд під дверима, засмучені, похнюплені та розчаровані пенсіонери майже із слізьми на очах дивилися, як неспішно дзеленькаючи тролеями зникає у транспортному потоці єдиний транспорт, який дозволяє їм зоощаджувати на хліб.
Знаєте, так і хочеться запитати у водія, в тебе що, немає батьків?, чи ти не станеш старим? Про совість я не питаю, бо якщо вона у нього і була, то він її залишив на зупинці "Будинок Торгівлі".
Р.S. До речі, схоже виконання плану цей екіпаж також не хвилює, адже розповідаючи про старих, я не згадав про кількох молодиків явно не пенсійного віку, які підбігши до дверей тролейбусу також збиралися скористатися послугами цього маршруту."