Сьогодні в музеї “Кобзаря” у Черкасах (актова зала якого знаходиться у підвалі) презентуавли чотири останніх номери часопису черкаської спілки письменників “Холодний Яр”, яка, за словами укладача, професора ЧНУ Володимира Поліщука, стала антологією творів черкаських “реєстрових і нереєстрових” письменників. На жаль, тираж у кожного числа видання впав до 450 примірників.
“Варто повернутись до минулої черговості – чотири номери на рік, як при “антиукраїнському” Тулубі, хоч сьогодні влада виділяє щоразу менше коштів на книговидання в області. Варто продовжити традицію Григорія Білоуса, який два десятиліття укладав наш часопис, ілюструвати обкладинку картинами черкаських художників”, – зазначив Поліщук.
“Здається, Вінстон Черчілль говорив: коли кажуть, що у час війни варто обмежити фінансування культури і освіти, я дивуюсь, – а за що тоді воювати? Так і сьогодні ми маємо якнайпотужніше пропагувати українське слово, українську культуру, бо саме за Україну воюють на Сході наші хлопці. Адже попередня влада згортала український дух бульдозером, а нинішня, “кучерява”, ще успішніше його виполює тихою сапою”, – додав письменник, народний депутат VII скликання Леонід Даценко.
Зокрема, Даценко провів цікаву паралель між святкуваннями річниці Василя Симоненка за часів Тулуба, коли зал Драмтеатру не вміщав усіх охочих подивитись урочистий концерт, в тому числі і високопосадовців області, і сьогодні, коли не приходять ані губернатор, ані голова обласної ради, ані мер Черкас, і не організовують навіть молодь із шкіл та університетів, ба й анонсів жодних не дають. Так же непомітно область “відбула” і ювілей відомого українського письменника, лауреата Шевченківської премії, нині сущого черкащанина Василя Захарченка. Напевне, за словами Даценка, якби область відзначала 80-ту річницю з дня народження не Захарченка, а якогось “Нахмана” чи “Кобзона”, то салюти тривали б місяць. До того ж, зневажливе і байдуже ставлення влади до культури проявляється вже в тому, що більше року управління культури Черкаської ОДА залишається без очільника.
“Збереження нашого українського простору, набутого віками, це, насамперед, самозбереження від російсько-сепаратиського нахрапу. І це захист у першу чергу не стільки території, скільки нашої української ідентичності”, – сказала письменниця, екс-голова Черкаської обласної ради Валентина Коваленко, додавши, що витіснення української культури на маргінез, зокрема і через економічні чинники, – може бути проявом внутрішнього, глибинного сепаратизму, який, як і агресивний зовнішній, має таку саму мету – знищення України як держави, а українців як самодостатньої нації.
Зокрема, Даценко провів цікаву паралель між святкуваннями річниці Василя Симоненка за часів Тулуба, коли зал Драмтеатру не вміщав усіх охочих подивитись урочистий концерт, в тому числі і високопосадовців області, і сьогодні, коли не приходять ані губернатор, ані голова обласної ради, ані мер Черкас, і не організовують навіть молодь із шкіл та університетів, ба й анонсів жодних не дають. Так же непомітно область “відбула” і ювілей відомого українського письменника, лауреата Шевченківської премії, нині сущого черкащанина Василя Захарченка. Напевне, за словами Даценка, якби область відзначала 80-ту річницю з дня народження не Захарченка, а якогось “Нахмана” чи “Кобзона”, то салюти тривали б місяць. До того ж, зневажливе і байдуже ставлення влади до культури проявляється вже в тому, що більше року управління культури Черкаської ОДА залишається без очільника.
“Збереження нашого українського простору, набутого віками, це, насамперед, самозбереження від російсько-сепаратиського нахрапу. І це захист у першу чергу не стільки території, скільки нашої української ідентичності”, – сказала письменниця, екс-голова Черкаської обласної ради Валентина Коваленко, додавши, що витіснення української культури на маргінез, зокрема і через економічні чинники, – може бути проявом внутрішнього, глибинного сепаратизму, який, як і агресивний зовнішній, має таку саму мету – знищення України як держави, а українців як самодостатньої нації.
Немає коментарів:
Дописати коментар