БІГУС Петро (2.02.1882, с. Великі Бірки, тепер Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 25.10.1966, Торонто, Канада).
Військовий і громадсько-політичний діяч, учитель, диригент, просвітянин, кооператор; управитель школи в с. Підгородді Рогатинського пов., командир запасного куреня (Бережани, 11.1918), окружний командант УГА (Бережани, 1919), диригент мішаного хору “Боян” (Рогатин, 1922), секретар Надзірної ради і голова (1930) Союзу кооперативів, військовий референт Рогатинської повітової управи (1941), уповноважений Військової управи дивізії “Галичина” на Рогатинський пов. (1943), секретар видавництва Українського канадійського легіону; звання – підхорунжий австро-угорського війська, сотник УГА.
На третьому році життя став круглим сиротою. Закінчив Великобірківську народну школу та вчительську семінарію в Тернополі. 1904 року одружується з Катериною Комарянською, з якою впродовж життя виховав 4 дітей. Закладав читальні “Просвіти” у селах Рогатинського повіту. Учасник Першої світової війни. Двічі поранений. У листопаді 1918 р. зголошується до УГА. Учасник перебрання влади у Бережанах 1 листопада 1918 року. Був у “трикутнику смерті”. Інтернований у Тухлі (Польща). Навесні арештований НКВД. Син Мирослав зголосився до дивізії “Галичина”. 1944 року виїхав до Словаччини, потім до Німеччини, а 1949 року – до Канади. Включається до праці в Об’єднанні українських педагогів Канади (ОУПК).
Похований на цвинтарі “Проспект” у Торонто.
Вічна слава!
Військовий і громадсько-політичний діяч, учитель, диригент, просвітянин, кооператор; управитель школи в с. Підгородді Рогатинського пов., командир запасного куреня (Бережани, 11.1918), окружний командант УГА (Бережани, 1919), диригент мішаного хору “Боян” (Рогатин, 1922), секретар Надзірної ради і голова (1930) Союзу кооперативів, військовий референт Рогатинської повітової управи (1941), уповноважений Військової управи дивізії “Галичина” на Рогатинський пов. (1943), секретар видавництва Українського канадійського легіону; звання – підхорунжий австро-угорського війська, сотник УГА.
На третьому році життя став круглим сиротою. Закінчив Великобірківську народну школу та вчительську семінарію в Тернополі. 1904 року одружується з Катериною Комарянською, з якою впродовж життя виховав 4 дітей. Закладав читальні “Просвіти” у селах Рогатинського повіту. Учасник Першої світової війни. Двічі поранений. У листопаді 1918 р. зголошується до УГА. Учасник перебрання влади у Бережанах 1 листопада 1918 року. Був у “трикутнику смерті”. Інтернований у Тухлі (Польща). Навесні арештований НКВД. Син Мирослав зголосився до дивізії “Галичина”. 1944 року виїхав до Словаччини, потім до Німеччини, а 1949 року – до Канади. Включається до праці в Об’єднанні українських педагогів Канади (ОУПК).
Похований на цвинтарі “Проспект” у Торонто.
Вічна слава!
Роман КОВАЛЬ, “Незборима нація”
Немає коментарів:
Дописати коментар