пʼятниця, 14 жовтня 2016 р.

Чому це стало можливим?

                                  
– Мой отец жил в Киеве.
– А я учился в Чернигове.
Так спілкувалися між собою білоруські прикордонники, які за кілька хвилин до того поставили мені черговий (четвертий в моїй історії) штамп в паспорті "В'їзд заборонено", виконуючи наказ згори. А вже через кілька хвилин їм передзвонили і дали "отмену".
Все ж таки пустили, нині вже в готелі, хоча тоді, в аеропорті, роздумував, яким рейсом мене відправлять назад – нічним чи ранковим. Розмову зі мною вели як прикордонники, так і представник КГБ в цивільному. Вони встигли покликали представника авіаційної служби, який мав мене відвести до залу відльотів де я б мав чекати на літак до Києва. Але я продовжував спілкуватися з прикордонниками, вони – молоді хлопці, доволі ввічливі, й коли нагадав їм, що стосунки між Білорусю та ЄС потеплішали, їм передзвонили аби впускати.
Чому це стало можливим? Перш за все завдяки вам, друзі, адже ви почали писати про цю ситуацію, й це широко розійшлося. Бачив як в аеропорті моє відео з літака переглядали білоруси.
Також білоруська влада може зрозуміла, що їй непотрібно цього розголосу й нічого небезпечного я не принесу. На митному контролі ну дуже ретельно переглянули рюкзак й попросили задекларувати все, що везу. Невеликий мінус – багаж таки зняли ще в Борисполі, буду піднімати білоруську економіку, купуючи все необхідне:)
Усім дякую за співпереживання! Й справді, люди – це найважливіше. А соцмедіа – це тільки інструменти.
 PS: привезу хороші білоруські цукерки
                                                              
Vitalii Moroz

Немає коментарів:

Дописати коментар