середу, 19 жовтня 2016 р.

Василь Ільчишин: «Чорні запорожці продовжують традиції славного полку армії УНР»

                                   
                                Василь Ільчишин:  «Чорні запорожці продовжують традиції славного полку армії УНР» -

Напередодні Дня Українського козацтва кореспондент зустрілася з козаком, представником Чорних запорожців лікарем Василем Ільчишиним, який мешкає у селі Воронькові Бориспільського району. Наша розмова — про сучасних козаків полку Чорних запорожців і екскурс в історію України майже столітньої давнини.

— Розкажіть про історію створення полку Чорних запорожців на початку ХХ ст.
— Спочатку це була кінна сотня розвідки Чорних запорожців при Армії УНР, яка була сформована під Житомиром наприкінці 1918 р. Через рік вона розрослася у полк. Біля витоків цього легендарного формування, яке було створене наказом Симона Петлюри, стояв Петро Болбочан, але найбільш відомим отаманом Чорних запорожців став Петро Дяченко. Полк Чорних запорожців був основною ударною силою Запорізької дивізії отамана Гулого-Гуленка. Вони вирізнялися своєю непримиренністю боротьби, саме тому на прапорі у них було гасло: «Воля України або смерть». А зображення черепа з кістками (старовинний символ) означає добровільну пожертву свого життя на боротьбу. Для них українська державність була понад усе. За період свого існування полк не програв жодної битви! До своїх лав брали справжніх відчайдухів. Вони були дуже активними учасниками Української революції 1917-1920 років. Кінний полк взяв участь у рейді по тилах ворожих військ — Першому Зимовому поході Дієвої армії УНР, відзначився як найбільш боєздатна та уніформована військова частина. Традиції, світогляд і все те, що відбувалося на сході і в центрі України, було згодом продовжене Українською Повстанською Армією. Тож полк Чорних запорожців (хоча й проіснував лише два роки — 1918-1920) вирізнявся своєю непримиренністю боротьби з московською навалою, збереженням і відродженням козацьких звичаїв, які дали поштовх для створення УПА. Визвольна боротьба починалася саме на Східній і в Центральній Україні, там були найбільші відчайдухи, які не могли примиритися з окупацією і насадженням чужої культури.
— І це говорите Ви, виходець із Західної України? Адже традиційно витоки УПА і непримиренну боротьбу проти більшовицької окупації пов’язують із Західною Україною.
— Сьогодні поділ на Східну і Західну Україну є дуже умовним. На Західній Україні просто все більше збереглося, оскільки там були інші умови. На Сході ж України все було знищене Російською імперією. Чорні запорожці, як і інші формування Армії УНР, боролися проти московської навали, яка була очолювана москалями. Саме із Житомирщини почався наступ Чорних запорожців, які брали участь у звільненні центральної і східної частини України та Криму. Постійно збільшувалася кількість тих людей, які бачили їхню діяльність, пробуджувалися і так само брали у руки зброю.
— Чому це формування отримало назву «Чорні запорожці»?
— Чорних запорожців називали також чорношличниками. У них були чорні шапки із шликами, чорні жупани. Існує доведений історичний факт, коли в одній із сутичок з махновцями, які переходили то на бік більшовиків, то на бік УНР, Чорні запорожці захопили вагон із чорним сукном. Було прийнято рішення пошити козацькі однострої: чорні жупани, шапки з чорними шликами і чорні чоботи. Люди, побачивши козаків, порівняли їх із запорожцями, тільки назвали чорними. Хоча чорношличниками називали й інші підрозділи Армії УНР.
— Тож, сьогоднішня форма Чорних запорожців — це реконструкція одягу початку ХХ ст.?
— Так. Через фотографії, через описи ми реконструювали форму. Шаблі у нас різні. Адже зброя тодішніх козаків не була однаковою, тому що у нас не було промисловості, яка б їх виготовляла. Козаки діставали собі зброю у бою.
— Як виникла ідея відродження Чорних запорожців у ХХІ ст.?
— Завжди ініціатива приходить від людей, які знають історію, які усвідомлюють важливість вивчення і пропаганди історії України. Поштовхом до відродження пам’яті про Чорних запорожців стали події 2004-2005 років, так званої Помаранчевої революції, коли на Майдані зустрілися однодумці. Приїжджали наші побратими з Польщі, з тимчасово окупованих територій Закерзоння, зокрема з Перемишля (там мешкає багато українців). Саме у Перемишлі Чорні запорожці 1920 року були інтерновані у військовому таборі.
Ініціатива належить козаку Грицьку із Корсуня-Шевченківського. Спочатку зустрічі були у Холодному Яру, потім сучасні Чорні запорожці стали долучатися до проведення інших патріотичних заходів, які проходять у різних областях України.
Нам варто знати власну історію, своїх героїв. Це дає відповіді на питання: чому ми так сьогодні живемо? Чому нас сьогодні знищують? Бо ті події, які відбуваються зараз, мають пряме відношення до минулого. Якщо ми глянемо, хто нас зраджував, чому, і спроектуємо це на сьогоднішній день, то ми побачимо сліди тієї зради. Як говорив один із ветеранів радянської армії, який розповідав про голодомор, що і зараз керують онуки окупантів, які у 1919-1920 роках насильно взяли у руки владу. І чи можемо ми говорити, що вони будують незалежну Україну? Адже значна частина ЗМІ спрямована як ідеологічна зброя проти українців. Сьогодні, на жаль, немає чіткої національної ідеології у сучасній українській армії, а використовується кістяк радянської армії. Незалежну Україну можуть створювати лише свідомі люди, які знають свій рід, свою історію, рідні звичаї. А допоки окупант керує, ніякої незалежності бути не може!
— Яку роботу сьогодні проводять сучасні Чорні запорожці?
— Організація виникла стихійно і починає переростати у потужну військово-патріотичну формацію. Сьогодні Чорні запорожці займаються просвітницькою патріотичною роботою, але у планах формування громадсько-політичних засад. Ми займаємося вихованням себе, наших прихильників, і, звичайно, молоді. Саме за свідомою молоддю, яка відчула себе українцями і не буде виїжджати за кордон у пошуках кращої долі, і є майбутнє України. Чорні запорожці — активні учасники вшанувань у Холодному Яру, під Крутами і під Базаром... Ми брали активну участь у подіях на Майдані. Завжди долучаємося до святкування Дня Злуки, Дня Незалежності України тощо. Свого часу ми підтримали ідею створення у Борисполі фестивалю «Козацька варта», брали участь у перших двох фестивалях. Але ми виступали проти піару влади і пропонували робити акцент не на розвагах, а на свідомих просвітницьких заходах, на патріотичному вихованні молоді, щоб фестиваль відповідав назві — «Козацька варта».
Окрім того, Чорні запорожці сприяють видавництву і поширенню патріотичної літератури. Беремо участь у війні на Донбасі як волонтери… Ми прагнемо продовжувати справу наших великих пращурів для того, щоб все ж таки здобути нашу незалежну державу.
— Чи беруть участь Чорні запорожці у сучасних реконструкціях історичних подій, боїв на фестивалях, інших патріотичних заходах, які відбуваються в Україні?
— Сьогодні є модним створювати клуби за інтересами, зокрема і красиві костюми, речі того чи іншого історичного періоду. Звичайно, це також елементи патріотичного виховання. Але у нас зовсім інше завдання. Ми відновили однострої, вивчаємо історію для того, щоб пропагувати знання про військові формації армії УНР, відроджувати кращі традиції української державності, за яку поклали своє життя наші герої. Намагаємося пробудити розуміння необхідності створення і розбудови української України. На власному прикладі показуємо, що потрібно стати українцем. І чим швидше люди зрозуміють, що не потрібно зраджувати тим ідеалам, за які боролися наші предки, за які ми виступали на Майдані, за які сьогодні наші захисники воюють на Донбасі; що не потрібно піддаватися буденщині, яка нас засмоктує; а потрібно робити реальні справи, тоді ми й зможемо збудувати вільну державу. Віра і надія на перемогу повинна бути підсилена реальними діями наших громадських і політичних сил.
— Хто може вступити до лав сучасних Чорних запорожців?
— Чорні запорожці — це свідомі українці. Люди, які прагнуть використати приналежність до нашої організації в особистих цілях, у нас не можуть прижитися. У нас іде більше самопожертви, власних витрат (зокрема, на пошиття форми, поїздки), часу. А це робиться для того, щоб змінювати суспільство, свідомість людей і пробудити у них розуміння того, щоб у нас було заможне життя і стабільність у державі, то ми повинні обирати українську владу.
Штаб Чорних запорожців сьогодні знаходиться у Корсуні-Шевченківському, там мешкає наш сотник Роман Боровик. Сучасні Чорні запорожці — це однодумці, які поставили собі за мету відродити в народі дух наших борців і через жертовну працю підняти з попелу споконвічний ідеал — Українську Самостійну Соборну Державу. Вони започатковують в українському суспільстві рух до об'єднання громадських та політичних сил для відродження нації.

Немає коментарів:

Дописати коментар