Прапор лібертаріанства

                                   
Перша неділя жовтня почалася з непримітного події - в Кабінеті Міністрів Прем'єр Гройсман зібрав усіх, хто має хоч якесь відношення до податкової реформи. Помічники Прем'єра обдзвонювали всіх особисто і забезпечили повний зал податкових реформаторів. У залі були присутні представники ГПНК, РПР, авторського колективу 3357, міністр фінансів і його заступники, представники бізнес асоціацій і, звичайно ж, депутати.

Зустріч була присвячена змінам до податкового кодексу. Міністр фінансів Олександр Данилюк представляв результат чотиримісячної роботи. Думаю, не буде великим перебільшенням сказати, що засідання це стане історичною віхою в розвитку України. Для того, щоб зрозуміти, що сталося, необхідно сказати кілька слів про передісторію цієї події.

Весь 2015 рік на піку податкової моди була група авторів законопроекту 3357, або як її називають, команда жителя півдня. Високо задерши прапор економічних свобод, група запропонувала ряд прогресивних кроків, що поліпшують бізнес-клімат в країні шляхом як поліпшення адміністріованія, так і зниження ставок. Наймоднішою фішкою була заміна податку на прибуток податком на виведений капітал. Законопроект 3357 був зареєстрований, але так і не був поставлений на голосування.

У 2016 році, відчуваючи свою безкарність, голова податкової служби повністю перестав публікувати реєстри відшкодування ПДВ, ручне втручання в електронну систему погіршилося зникненням терабайт інформації з баз даних податкової, податкова міліція з програмою «маски-шоу» активно продовжила гастролі по всій країні.

Здавалося б, на ліберальні реформи можна ставити хрест. Але падаючий Лібертаріанська прапор підхопив новий міністр фінансів Олександр Данилюк. Про свою прихильність ліберальним змінам міністр заговорив одразу. Але не тільки заговорив. Сама організація роботи по підготовці змін до податкового кодексу докорінно відрізнялася від роботи «попередники». Міністерство виступило не автор законопроекту, а модератором процесу його написання.

За основу був узятий законопроект 3357, в робочу групу були запрошення всі зацікавлені сторони. Перед кожною зустріччю всім учасникам розсилався документ - результат попередньої зустрічі або драфт за новою темою. Відкритість міністерства до діалогу була безпрецедентною для цього відомства. І ось, як результат копіткої роботи, проект змін до Податкового кодексу представляв не голова податкової служби, як це було прийнято в попередні роки, а сам міністр. А голова податкової служби навіть не був присутній на зустрічі. І це важливий знак!

У чому ж полягає історичність моменту? Змінюється підхід держави по відношенню до платника податків. Репресивні методи «дістанемо кожного» відходять у минуле. Податкова міліція ліквідується. Відділи економічних розслідувань СБУ і МВС ліквідуються. Створюється аналітична служба фінансових розслідувань, яка буде боротися з замахами на державний бюджет. Відчуваєте різницю? Боротися не з підприємцями, які відкрито ведуть свою діяльність, а з тими, хто зазіхає на бюджет - фіктивним ПДВ, наприклад.

Податкова більше не зможе безпідставно розривати договори, припиняти чиюсь діяльність, вибірково відшкодовувати або не відшкодовувати ПДВ, вибірково знімати чи не знімати податковий кредит. Вигодонабувачі незаконного відшкодування ПДВ втрачають від 40 до 70 млрд грн. Бізнес виходить з глухої оборони, стають непотрібними витрати на великі штати юристів і бухгалтерів. Суди звільняються від десятків тисяч позовів і суперечок з податковою службою. Але і це ще не все. Мінфін забирає адміністрування баз даних у податкової служби. А це вже контрольний постріл. Податкова стає таким же користувачем електронної системи, як і платники податків.

Відкритим залишається питання, хто конкретно буде займатися програмним забезпеченням. На сьогоднішній день сфера написання податкових програмних продуктів вкрай монополізована, що при високому рівні розвитку IT-сектора в нашій країні є нонсенсом. Думаю, міністерство фінансів, яке показало такі успішні проекти, як e-data та верифікація соцфондів, без особливих зусиль впорається із завданням.

Крім зміни адміністратора баз даних і реєстру ПДВ, величезним кроком в ХХI століття є акцент на розширенні функціоналу електронного кабінету, який повинен стати єдиним каналом взаємодії держави і платника податків. Там повинна зберігатися вся історія взаємин, все листування, всі платежі, всі запити і відповіді. Більше ніякого особистого контакту, ніякої особистої зацікавленості, ніяких листів щастя, ніякого людського корупційного чинника.

Спрощена система оподаткування залишається без змін. До неї додається загальна система оподаткування для фізичних осіб, що не змінює загального підходу - спрощенка була і залишається чи не джерелом поповнення бюджету, а інструментом самозайнятості та зростання добробуту людей. Що доводить прихильність міністерства фінансів ліберального шляху розвитку нашої країни.

Несподівано Прем'єр, почувши про спрощенку раптом заговорив про зловживання на спрощеній системі ... слово взяв відомий економіст Володимир Дубровський: «Як тільки піднімається питання закриття податкових ям, корупції при поверненні ПДВ або контрабанди - тут же у відповідь піднімається питання спрощеної системи оподаткування, як нібито основної проблеми нашої економіки ».

Нагадаю, що попередній міністр фінансів називала спрощену систему обналичкой, використовуваної великим бізнесом. Для того, щоб припинити такі спекуляції приведу цифри: щорічно з України виводиться і осідає за кордоном близько 200 млрд грн (Global Financial Integrity), контрабанда оцінюється в 800 млрд грн (Ректор КПІ Михайло Згуровський), податкові ями і фіктивний ПДВ 70 млрд грн ( екс-голова УКРІНФОРМ Ігор Білоус), нецільове використання грошей соціальних фондів 45 млрд грн (група верифікації, Мінфін), збитки держпідприємств 46 млрд грн (Мінеко).

Тепер давайте оцінимо гіпотетичний рівень втрат бюджету виходячи з обороту підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Виявляється цілих 4 млрд грн (економіст Володимир Дубровський). Тому спрощенка - це навіть не другорядне питання, а питання, що стоїть як мінімум на п'ятому місці після закриття вищеперелічених дірок в бюджету. І хвала Мінфіну, громадським діячам, журналістам, активістам МСБ і депутатам, які відстояли право спрощенців на своє існування.

Що далі? Тепер цей проект потрібно узгодити в Кабінеті Міністрів, подати в ВРУ і прийняти в першому читанні. Товариством зміни зустрінуті «на ура», але люди, які нажили статки на торгівлі ПДВ, теоретично повинні чинити опір. Є надія, що Президент, як і Прем'єр, підтримає цей свіжий вітер змін, і Парламент проголосує. Тримаємо кулаки.

Після презентації міністром проекту, в залі пролунали запитання від розробників 3357, чому ж в проект не увійшов податок на виведений капітал. Це питання підняла Тетяна Шевцова, це ж питання задали і депутати Тетяна Острикова і Андрій Журжій. Міністр Данилюк відповів, що питання заміни податку на прибуток податком на виведений капітал буде підняте відразу після прийняття поточної редакції законопроекту і додав: «Не можна з'їсти слона цілком, давайте його спочатку вб'ємо!»
                                                                  Павел Себастьянович