Запитання з Умані: як поживаєте, громадяни, продавши?

  Володимир Гамалиця, "Вечірня Умань"

                                                      "Поздравляю вас, гражданин, соврамши!"
                                                                                                         (М.Булгаков, "Майтер і Маргарита")

Ненароком зупинився "шар Яценка" у центральному парку Умані через економію світла, зникли бигборди усміхнених політиків, під ногами більше не валяються яскраві папірці агіток. Вибори пройшли. Усе повернулось на свої місця: опозиція знову не може чи не вміє знайти спільну мову між собою. "Свобода" час від часу лякає своїми витівками мирне населення Донбасу. А бульдозер влади під вереск сварок опозиціонерів та вистав "Свободи", продовжує тихцем будувати собі "покращення". Після "Межигір᾿я" починається "Сухолуччя", "Мерседеси" змінюються на "Майбахи", схуділі під час виборів рахунки в банках знову очікують розпилу нового бюджету. Їх не обходить велетенська діра у Пенсійному фонді, драконівські тарифи на комуналку, погані дороги і холодні квартири. За це платитимуть не вони. Бо за все платимо ми.
У країні протиріч дуже зручно жити: під звуки тріщання чубів у холопів можна не турбуватись за покарання...

Хочу запитати членів ДВК, які брали по 400 гривень "на харчування". Селян, що торгували своїми голосами. Націоналістів, які "продавали" місця у ДВК бажаючим. Окремих опозиціонерів, що проміняли ідею на легкі гроші.
Ви задоволені?
Що ви відчуваєте, коли продали Україну?

Це ж за вас турбується влада, коли говорить про 15% податок на продаж доларів. З думкою про вас хочуть запровадити до драконівських митних стягнень ще й закон про утилізацію, через який подорожчають іномарки. Заради вашого "покращення" пропонують установити лічильники на свердловини та колодязі. Чекайте далі: податок на сонце, на дощ, на літо і на повітря...
Якщо чесно, мені б хотілося, щоб ці податки ввели якомога швидше. Бажано - завтра. Щоб уже новорічні свята зустрічати у країні, де не буде цієї влади. Щоб народ, щоб ми, щоб я, нарешті зрозуміли - добробут у цій країні залежить не від "народних засранців" з Регіонів, БЮТу, УДАРу чи Свободи. А від нас і нашої громадянської позиції, активності, віри у себе та свої сили. Бо чим більше спілкуюсь із політиками, тим більше розумію: думати за людей вони починають тільки тоді, коли нюхають кулак під своїм носом та відчувають у своїй душі страх. Жодні "нюні" з боку пенсіонерів чи матерів не зможуть пробити броньовану душу. І незалежно від того, якій силі належить депутат, йому потрібна регулярна профілактика. Тим хто належить "сім'ї", народний кулак під носом не дасть жартувати з людьми. Клубу анонімних імпотентів під назвою "опозиція", яка на словах "захистить і допоможе", а на ділі від виборів до виборів вигрівається у Раді, народний кулак нагадає за їх обіцянки. Це потрібно, щоб відбити з перших кроків хапальний рефлекс у нових обранців. Бо давно не секрет, що навіть у національно-свідомих силах повно проходимців, які затесалися туди, аби отримати своє: владу.

Не варто чекати, що хтось усе зробить за вас. Час приєднуватись до громадських рухів. Коли бачите несправедливість, не мовчати. Якщо не можете здолати нечисть самі, телефонуйте журналістам. В Умані усього вистачає: і громадських організацій, і преси. Вступайте до Громадського Активу, Об᾿єднання Богдана Хмельницького, Ради громадських організацій чи  Відродження Умані.
Якщо ми сьогодні не будемо контролювати політиків, то завтра вони контролюватимуть нас.

                        (Збережено авторську стилістику та  орфографію)