 |
 Гаряча
виборча кампанія-2012 занадто затягнулася. Кандидати-мажоритарники на
деяких округах виявилися занадто впертими — для окремих забагато стояло
на кону, — і ситуація в низці ОВК фактично вийшла з-під будь-якого
контролю.
5 листопада 2012 року Центрвиборчком умив руки,
визнавши неможливість встановити результати виборів на п’ятьох округах —
№№94, 132, 194, 197, 223. Відповідно, Верховній Раді було рекомендовано
призначити на них перевибори.
Округи були різні. Хоч в усіх
п’яти ситуація свідчила на користь опозиціонерів, які відчайдушно
протистояли адмінресурсові та прямому фальшуванню результатів, ставлення
до рішення ЦВК також було різне. На деяких кандидати, що вже втомилися
від тижневої війни, зітхнули з полегшенням, на інших — відмовилися
визнавати рішення ЦВК, бо навіть думати не хочуть про повторення
набутого травматичного досвіду.
Кандидатам-опозиціонерам, чия
перемога знову віддалилася, було запропоновано відповісти на низку
запитань про їхнє ставлення до ситуації.
1. Як ви ставитеся до пропозиції ЦВК провести повторні вибори у вашому виборчому окрузі?
2. Чи маєте ви намір брати участь у повторних виборах, і що може вам завадити?
3. Як гадаєте — чи буде вам легше здобути остаточну перемогу з другої спроби?
4. Чи немає у вас побоювань, що у разі повторних виборів на вашому окрузі балотуватимуться інші представники опозиції?
5. Яку допомогу, фінансову та організаційну, надавав вам центральний штаб вашої політичної сили під час виборів?
6. Чи було порушено кримінальні
справи проти тих, хто допомагав вам захистити результати виборів? Якщо
так, то про яку кількість справ ідеться?
 Віктор Романюк.
94-й округ (Обухів). Узгоджений єдиний кандидат від ОО «Батьківщина» та
«Свобода», член партії «Фронт змін». За підрахунком 97% голосів,
випереджав сумнозвісну регіоналку Тетяну Засуху, остаточний відрив мав
скласти 9661 голос. Після того, як його перемога стала незаперечною,
Засуха в судовому порядку добилася перерахунку голосів на 12 дільницях.
Зрештою, ОВК проголосила Засуху переможницею, взагалі відмовившись
приймати результати 24 дільниць, які зафіксували перевагу Романюка.
Голоси двох міст (!) — Українки та Василькова — було викинуто на
смітник.
1. Це незаконне рішення, і ЦВК не мала
права його приймати. Воно виходить за межі повноважень цього органу. ЦВК
таким чином продемонструвала свою некомпетентність і халатне ставлення
до виконання службових обов’язків органу зі спеціальним статусом.
Створено небезпечний прецедент: замість того, щоб питання вирішити,
зазначеним рішення ситуацію ускладнено ще більше. На цей момент рішення
оскаржується у суді — так само, як в іншому суді оскаржується рішення
94-ї ОВК про невизнання виборів на 24 дільницях.
Навіщо проводити повторні вибори у 94-му
окрузі, коли результат виборів відомий? Є всі протоколи ДВК і всі
бюлетені. Такі дії — повна профанація цього органу! Якщо ЦВК не прийняла
протокол ОВК, цей орган має всі правові підстави просто перелічити
бюлетені і поставити в історії крапку, а не займатися саботажем. Гадаю,
дії ЦВК мотивовані як політичною, так і корупційною складовою.
2. Я отримав кредит довіри понад 40 тис.
виборців. Для мене це важливо. Моя кампанія будувалася на принципі «від
дверей до дверей», впродовж неї я зустрівся з кожним десятим виборцем.
Висновок: інакше і бути не може, йтиму до перемоги.
3. Точно можу сказати, що виборці, котрі
голосували за Тетяну Засуху і владу, побачивши нечесну й корупційну
схему мого опонента, якому закулісно підігрувала влада, підтримуватимуть
більш чесних і порядних людей.
4. Гадаю, опозиції вистачить мудрості не
робити цього. І вистачить поваги до мене як кандидата, який уже
зарекомендував себе на цьому конкретному окрузі.
5. Майже всі члени ДВК і майже всі спостерігачі належали до партійної структури.
6. Погрози були, кримінальних справ не було.
 Аркадій Корнацький.
132-й округ (Первомайськ). Кандидат від ОО «Батьківщина» та партії
«Свобода», член ВО «Батьківщина». За даними попереднього підрахунку
голосів, переміг кандидата-регіонала Віталія Травянка, що своїм рішенням
підтвердила і ОВК. Вибори на окрузі супроводжувалися численними
негараздами: так, дані на сайті ЦВК, які свідчили про перемогу
Корнацького за результатами підрахунку 100% голосів (відрив від Травянко
склав 4189 голосів), з часом несподівано змінилися: до його конкурента
«перетекла» частина голосів, відданих за кандидатів-аутсайдерів. Згодом,
за позовом одного з таких кандидатів, Миколаївський окружний адмінсуд
висунув вимогу доставити до Миколаєва всі протоколи з ОВК. У процесі
виконання судового рішення судові виконавці і працівники «Беркуту»
побилися з мітингувальниками, які захищали інтереси Корнацького під ОВК.
За версією представників опозиції, під час перевезення до Миколаєва
протоколи було сфальшовано на користь Травянка. При цьому на руках у
опозиціонерів залишилися другі екземпляри оригіналів кожного дільничного
протоколу, дані яких свідчать про перемогу Корнацького.
1. Як юрист за фахом, до пропозиції ЦВК
щодо проведення повторних виборів я ставлюся, м’яко кажучи, з подивом.
Переконаний, і члени ЦВК розуміють, що принаймні у 132-му окрузі немає
жодних перешкод для оголошення переможця виборів. ЦВК мусить лише
виконати те, що прописано на такий випадок у законі: через
неспроможність окружної виборчої комісії забезпечити встановлення
підсумків голосування ЦВК зобов’язана перебрати функції ОВК на себе.
Тобто взяти протоколи дільничних виборчих комісій і підсумувати цифри,
які в них стоять. Ці протоколи складались у кількох автентичних
примірниках, що мають однакову юридичну силу. Вони є і в ЦВК, і в
кожного кандидата в депутати. Окрім того, копії цих протоколів,
засвідчені печаткою ОВК, було виготовлено для пред’явлення в суд. Отож
жодних проблем не бачу — було б бажання.
Більше того, ухвалюючи постанову про
неможливість достовірно встановити результати голосування в округах
№№94, 132, 194, 197 і 223, ЦВК мотивувала це тим, що «вибори у вказаних
одномандатних виборчих округах проведені без дотримання передбачених
Конституцією України та законом принципів і засад виборчого процесу».
Але водночас ЦВК не має жодних претензій до результатів виборів за
партійними списками. Будьмо послідовними: якщо члени Центральної
виборчої комісії одностайно дійшли думки, що вибори в цих округах
проведено «без дотримання передбачених Конституцією України та законом
принципів і засад виборчого процесу», то не можна визнавати й результати
голосування у багатомандатному виборчому окрузі.
Закон України «Про вибори народних
депутатів України», як відомо, не передбачає можливості проведення
повторних виборів. Тому, навіть із суто формальних міркувань, постанова
ЦВК — незаконна. Зараз деякі політики пропонують терміново внести зміни
до закону, щоб дозволити повторні вибори. Теоретично таке може бути. Але
спочатку ЦВК, Генеральна прокуратура і Верховна Рада мають пояснити,
яке стихійне лихо накрило Миколаївську область, що в одному районі
зупинила свою дію Конституція України й не вдалося нормально провести
вибори? Що за землетрус чи тайфун унеможливив вільне голосування на
території Первомайського району? Очевидно, саме небажання коментувати
кричуще беззаконня, яке бачила вся країна, і примушує Центральну виборчу
комісію опускати очі долу й говорити про якусь абстрактну «неможливість
достовірно встановити результати волевиявлення виборців»
2. Я не тільки не боюся повторних
виборів, а й обов’язково візьму в них участь. Але переконаний:
перевибори — це спроба влади легалізувати беззаконня. Мовляв, не вдалося
фальшувати результат виборів силовим методом, шляхом викрадення та
підробки протоколів дільничних комісій — нічого страшного, проведемо
вибори ще раз.
3. 28 жовтня я переміг із перевагою
майже в шість відсотків, — це великий відрив. При цьому результат
кандидата від влади за рахунок адмінресурсу був сфальшований у бік
збільшення, щонайменше втричі. Не маю жодного сумніву в тому, що на
повторних виборах влада використає всі можливості для фальсифікації
результатів: іншого варіанта здобуття депутатського мандата у кандидата
від ПР просто немає. Я й мій штаб це врахуємо і не дамо шахраям
переступити закон та знехтувати волевиявленням людей. Отож перемогу я
здобуду, я в неї вірю. Але вона буде нелегкою.
4. Від опозиційних сил я таких
«подарунків» не очікую. Вони мені зараз дуже допомагають, я їм дуже
вдячний, не бачу причини, з якої вони мали б вчиняти якусь підлість.
Більше того, нинішня виборча кампанія їх багато чого навчила, висвітила
численні помилки, у тому числі в доборі кандидатів. Як і в лідерів
опозиційних партій, я вірю у народ, у виборців. У моєму окрузі,
впевнений, кількість моїх прихильників щонайменше подвоїться, бо
громадян ці вибори теж багато чого навчили.
5. Під час виборчої кампанії ми тісно
співпрацювали з обласним та центральним штабами об’єднаної опозиції,
їхніми активістами на місцях. На окрузі працювали Сергій Соболєв,
Олександра Кужель, Роман Забзалюк, Анатолій Гриценко, керівник обласного
штабу Вадим Меріков. Титанічну роботу виконав Геннадій Геннадійович
Москаль, йому я особливо вдячний. Кілька діб без сну й відпочинку він
стримував в ОВК та судах свавілля влади, і я сподіваюся, що з його
допомогою ми доб’ємося притягнення до кримінальної відповідальності
порушників виборчого процесу.
Жодних фінансових питань зі штабами чи представниками будь-яких політсил я не вирішував і не маю наміру це робити.
6. Про кримінальні або адміністративні
справи проти протестувальників мені наразі не відомо, але це не означає,
що їх немає або не буде. Давно слід сказати правду, що так звані силові
органи перетворені владою на антинародні озброєні угруповання, і вони
вже пролили в Первомайську народну кров. На щастя — небагато. За подіями
в Первомайську потрібно порушувати кримінальну справу проти
міліцейського та державного керівництва. Вони застосували спецпідрозділи
міліції незаконно. Повинні відповісти за свої дії й ті бандити у формі,
які умисне калічили мирних людей.
Я впевнений, що як мінімум один злочин
проти здоров’я людини вчинено беркутівцем біля ОВК у Первомайську на
замовлення «губернатора» Круглова або кандидата від ПР Травянка. Саме
хтось із них або вони обидва могли дати наказ «закрити рот» Литвинюк Асі
Павлівні, депутату Первомайської райради, яка завжди безкомпромісно й
обґрунтовано критикувала Круглова та Травянка. Бандюк у формі виконав
замовлення буквально — впритул запустив потужний струмінь якогось
токсичного газу у дихальні шляхи людини, обпікши їй горло, бронхи,
легені. Таких «правоохоронців» та їхніх начальників — ось кого народ
судитиме насамперед.
 Микола Булатецький.
194-й округ (Черкаси). Кандидат від ОО «Батьківщина» та партії
«Свобода», член ВО «Батьківщина». Переміг кандидата-самовисуванця
Валентину Жуковську (відому родинними бізнес-зв’язками з Валерієм
Хорошковським та Дмитром Фірташем) із відривом понад 12 тисяч голосів,
але підсумковий протокол був знищений головою ОВК. Про незаперечну
перемогу Миколи Булатецького у своєму окрузі заявили також спостерігачі
КВУ та громадської мережі «ОПОРА» — його перевага становила понад 12
тис. голосів.
1. Я вкрай негативно ставлюся до ідеї
проведення повторних виборів у своєму окрузі. Для цього просто немає
підстав. На ньому виграла опозиція — ось і все. Усе інше — намагання
сфальшувати вибори. Я маю абсолютно всі документи, що доводять: жодного
порушення з мого боку не було! Єдине порушення зафіксовано з боку
кандидата Валентини Жуковської — вони просто тупо сфальшували протоколи.
Коли партійний актив опозиції заявив про можливість перевиборів, я
зателефонував лідерам і попередив, що нікого на таке рішення щодо свого
округу не уповноважував.
2—4. Перевиборів не буде. Жодної
юридичної підстави для цього немає. Це було б приниженням моїх виборців:
вони проголосували, чесно відпрацювали, забезпечили процес незважаючи
на тиск, побиття, погрози, провокації з боку влади та правоохоронних
органів — а тут повторні вибори?! Та я скоріше подохну, ніж на них піду!
У мене відрив у 12,5 тис. голосів без жодного порушення. Ще раз кажу:
не допускаю навіть такої думки.
5. Фінансової підтримки — жодної. Це я з
друзями допомагав Об’єднаній опозиції, жодної фінансової допомоги від
неї не надходило. Натомість організаційну надавали. На останньому етапі
центральний штаб підключився. Були присутні і допомагали народні
депутати. Останні п’ять діб Леся Оробець провела безперервно з нами,
ночувала в серверній, спала по дві години. Останню добу в серверній,
задля запобігання фальсифікаціям, вартував нардеп Остап Семерак. Там же
був Микола Томенко.
6. Слава Богу, інформації про
кримінальні справи до мене не надходило. Але були і масові погрози, і
фізичне насильство, і просто бруд. Наприклад, представник Жуковської
вдарила члена комісії, яка перша підписала протокол. Підійшла, вдарила і
сказала в телефон: «Ця сука вже підписала». Голова комісії удала,
начебто їй стало зле, заважала встановити остаточні підсумки.
Відмовлялася підписувати протоколи. Так тривало дві години. Потім вона
по телефону поговорила, змінилася на обличчі і сказала Оробець: «Лесю,
мені погрожують, мене вб’ють». До неї підходили представники ПР і
Жуковської. В якийсь момент вона почала непритомніти.
За десять хвилин приїхала швидка допомога... але ще за кілька хвилин
вимкнулося світло в усьому районі й увірвався підрозділ міліції, начебто
щоб допомогти її вивезти. Але паралельно спробували забрати печатку і
пройти до серверної. Довелося ставити барикади, не пускати їх, але
голову комісії все ж таки вивезли.
Особисто мене наш «беспредельщик» —
губернатор Сергій Тулуб намагався посадити на сім років за сфальшованою
справою. Били на майдані, мало не вбили, мене й сина. В період виборчого
процесу тиснули всі. Мені казали: «Миколо Івановичу, з ким ви боретеся,
Жуковська ж двоюрідна сестра Хорошковського!». Хорошковський, Льовочкін
і Фірташ умовили президента здати їм цей округ, профінансували увесь
процес. До процесу було підключено губернатора, мера Черкас, всю місцеву
еліту — і, чесно кажучи, мене частково врятувало те, що ті шалені
гроші, які вкинули в округ, на місцях просто значною мірою розікрали.
Але ж передавали через посередників, що мене пристрелять, якщо не
знімуся. Та мене оберігає ангел — моя донька, яка загинула, бо ми живемо
в такій країні. Плював я на них всіх!
 Леонід Даценко.
197-й округ (Канів). Кандидат від ОО «Батьківщина» та партії «Свобода»,
член ВО «Батьківщина». Змагався із самовисуванцем Богданом Губським,
якого в 2010 році було виключено з фракції БЮТ за підтримку голосування
представників провладної більшості. За даними підрахунку 88,35% голосів,
Даценко перемагав із відривом понад 2%, за даними паралельного
підрахунку випередив Губського
на 4 672 голоси, але за остаточними даними ЦВК програв Губському.
Опозиція заявила про підробку протоколів, наполягаючи, що дані про
перемогу Губського з’явилися на сайті ЦВК навіть до того, як ОВК
передала туди всі уточнені протоколи. За даними її представників,
частина протоколів та печатка ОВК були викрадені підрозділами «Беркут», що увірвалися до приміщення комісії 7 листопада.
1. Питання не в тому, як я до цього
ставлюся. Питання в тому, що цього не розуміють виборці, які обрали мене
народним депутатом. На канівському майдані, який вирує під приміщенням
окружкому вже понад 10 днів, люди запитують: де гарантія, що результат
наступних виборів не буде сфальшований? Вони кажуть: ми підемо на
виборчі дільниці, віддамо цього разу за Даценка не 28 тис., а 50 тис.
голосів, але знову з’явиться подібна бригада «виборчих рейдерів», як
нинішній склад 197-ї ОВК, і вкраде нашу перемогу. Адже факт
фальсифікацій очевидний. Уся країна бачила, як нахабно й цинічно в ніч
із 4 на 5 листопада на сайт ЦВК заводили дані, які абсолютно не
відповідають цифрам у протоколах із мокрими печатками з виборчих
дільниць. Напередодні громадськість на Софійській площі в Києві провела
публічний альтернативний підрахунок голосів по моєму округу,
продемонструвавши 100% протоколів зі 146 виборчих дільниць, за якими я
переміг Богдана Губського майже на 5 тис. голосів. А вже вранці 7
листопада під прикриттям спецпідрозділу «Беркут» голова окружкому Максим
Онищенко (який, за нашою інформацією, нібито має дві судимості, одна з
яких непогашена, та паспорт громадянина Росії) вивіз із приміщення ОВК
печатку та документи, в тому числі й сфальшований підсумковий протокол
голосування в одномандатному виборчому окрузі. Під час цього штурму
постраждали пікетувальники. Опозиція подала скарги до ЦВК, написала
заяви про скоєння злочинів до прокуратури та міліції. І яка реакція
правоохоронних органів та влади? Жодної. Нікого не покарано. І потім, я
не розумію, чому округ 197 вважається проблемним? Тут без порушень
відбулося голосування, дільничні виборчі комісії здали бюлетені до ОВК,
їх досі цілодобово охороняють канівчани. В чому проблема? В тому, що
керована одним з кандидатів окружна комісія не хоче встановлювати
результат? Так це не проблема виборців. Це завдання ЦВК та влади
забезпечити підрахунок голосів. І ЦВК має всі законні повноваження або
примусити окружну виборчу комісію зробити це, або перебрати на себе цю
функцію. Інша річ, що проблема в кандидаті, який виграв. Бо влада, а
особливо місцева, на чолі з головою Черкаської облдержадміністрації
Сергієм Тулубом, хотіла бачити в парламенті політичного пристосуванця
олігарха Богдана Губського, а виграв вибори висуванець від Об’єднаної
опозиції «Батьківщина».
2. Опозиційні сили всю виборчу кампанію
будували на тому, що обіцяли людям захистити їхній вибір, головне — щоб
вони не помилилися. Люди не продалися, не злякались адмінтиску і
проголосували за «Батьківщину», «Свободу» та УДАР. Більше того, народ
організовано вийшов на мітинги проти фальсифікацій у Черкасах, Каневі,
Києві. У Каневі вже більш як десять днів місцеві жителі цілодобово
чергують під приміщенням ОВК 197, щоб зберегти виборчі бюлетені. Як ми,
лідери наших політичних сил та кандидати, будемо дивитися цим людям в
очі, якщо погодимося на повторні вибори? Хто нам повірить завтра? Якщо
ми не доб’ємося справедливого підрахунку голосів сьогодні, то потім нам
буде вкрай важко виконати й інші наші обіцянки: про визволення із
в’язниці Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, ухвалити закон про імпічмент
Віктору Януковичу, про скасування грабіжницького податкового кодексу та
антинародної пенсійної реформи…
3—4. Сьогодні не час думати про шляхи
відступу. Сьогодні треба рішуче діяти, щоб відстояти нашу перемогу, щоб
захистити волевиявлення народу, кожен голос виборця.
5. Зараз не на часі про це говорити.
6. Кримінальну справу було порушено
проти мого соратника по Об’єднаній опозиції — кандидата по іншому
черкаському «проблемному» округу, 194-му, Миколи Булатецького за те, що
він нібито зламав турнікет у приміщенні Черкаського міськвиконкому під
час мітингу афганців 25 травня цього року. Проте в судах її було
закрито. А зі мною сталося напіванекдотичне — керівництво
облдержадміністрації всерйоз розглядало можливість порушити проти мене
кримінальну справу за розповсюдження порнографії, бо я свого часу видав
збірку еротичної поезії. Якщо ж серйозно, то мені довелося пережити
нелегкий момент, коли один із кандидатів через знайомих мені людей
шантажував мене життям моїх дітей, якщо я не знімуся з перегонів.
Працівники УБОЗ затримали шантажиста, та покарання він так і не поніс.
До речі, я знову зіштовхнувся із цією людиною в окружній комісії. Цей
чоловік зайшов у зал засідання окружної комісії разом із Богданом
Губським.
 Юрій Левченко.
223-й округ (Шевченківський район Києва). Кандидат від ОО «Батьківщина»
та партії «Свобода», член партії «Свобода». Змагається із
кандидатом-самовисуванцем Віктором Пилипишиним. Підрахунку голосів у ОВК
досі не завершено, представники «Свободи» заявляють про численні
фальшування з боку опонентів.
1. У нормальній ситуації результати
виборів можна встановити за протоколами з мокрими печатками з кожної
дільниці. Інша річ — що до них уже пізніше почали вносити фальсифікації,
і з огляду на це перевибори справді можуть бути кращим варіантом.
2. Будемо брати участь і перемагати, як не з першої спроби, то з другої.
3. Першого разу було дуже важко.
Довелося провести колосальну роботу з людьми. Складно оцінити, легше чи
важче буде наступного разу. Я не можу сказати точно. Є чинники, які
полегшують справу, — більша відомість, а також те, як себе показав наш
опонент. Очевидно, що він собі цими фальсифікаціями занизив рейтинг. Але
є й негативні чинники. Вони полягають у тому, що на цей округ може
рвонути багато невдах з усієї України. Плюс зимові місяці, в які доволі
складно вести виборчу кампанію. Плюс моя команда, що складається
виключно з волонтерів, повністю виснажена. Важко буде працювати в такому
самому темпі.
4. Ризик є. Але «Батьківщина» вже
заявила, що в цьому окрузі підтримає саме мене. Інакше не могло й бути —
першого разу вони ж мене підтримали? Може, хтось з їхніх і піде, але не
матиме за плечима підтримки політсили. Щодо УДАРу, звісно, гарантій
немає... Якби його представник відразу знявся, у нас би цих проблем
узагалі не було, давно б перемогу святкували.
5. У нас у Києві є потужна міська
організація, яка працювала як на партію, так і на мажоритарників.
Поділили її навпіл між мною та Андрієм Іллєнком, кандидатом у 215-му
окрузі. Половина міської та половина районних організацій допомагала
йому, половина — мені. Фінансово допомагали також із центрального штабу,
але не готовий назвати цифри, бо ми ще не підбили остаточного бюджету.
Знаю лише, що кампанія загалом обійшлася мені менш ніж у 500 тис.
гривень.
6. У мене в окрузі ніде не було чогось, у
чому можна було б знайти склад злочину, тож навряд чи щось таке було
можливе. Тим більше що з боку опонента йшов такий кримінал, що якби вони
подали щось на нас, ми б на них подали значно більше.
Віктор Трегубов «Дзеркало тижня» |
Немає коментарів:
Дописати коментар