четвер, 13 жовтня 2016 р.

14 жовтня Україна відзначає День захисника Вітчизни

                                       
Позавчора було. Їхали в маршрутці. Потелефонували батьки. Тато, як навмисне, переказує військові зведення з новин, у мами почався сезон в'язання шкарпеток "на фронт". Другим вухом підслуховую розмову у маршрутці. Кондукторка питає знайому пасажирку в чорній хустці.
- Що трапилось у Вас?
- Син помер...
- В АТО?
- В АТО...
Пасажирка ковтає сльози і виходить.
- Ну всьо, мам, давай пока, бо нам виходить, - кидаю трубку, виходжу за нею. Хочеться наздогнати, спитати, чим допомогти, але розумію, що зможу зараз тільки поплакати з нею. Вона губиться в натовпі. Довго ще дивлюся на чорну хустку. Притискаю міцніше до себе доню, цілую, втираю сльози і дістаю мобільний. Довгі гудки.
"Чому він не бере? Чому? Він сьогодні ще не звонив. Чому... Все добре, все добре, все добре", - повторюю як мантру, а перед очима та чорна хустка.
Заходимо до ресторану. Там зустріч із доціними однолітками. Так виросли вже! Ми товаришуємо ше з періоду, коли вони сидіти і повзати не вміли, а це вже ходять. Тривога потроху розвіюється... Аж ось: подзвонив. Голос у слухавці - його. Полегшення. Був на завданні, не міг говорити.
Замовляю какао...
14 жовтня Україна відзначає День захисника Вітчизни. Вітчизна - це ми - кожен, хто кудись поспішає, з кимось посміхається, щось замовляє, щось купує, їсть і п'є, радіє життю чи скаржиться на нього, розмовляє з батьками і обіймає дітей. А не тікає від куль і ховається від снарядів.
Війна так близько, коли здається, що вона так далеко...
                                  
                                                                      Юлія Фомічова

Немає коментарів:

Дописати коментар