ВОЛИНЕЦЬ Ананій Гаврилович (1/13.10.1894, с. Карбівка Гайсинського пов. Подільської губ., тепер Гайсинського р-ну Вінницької обл. – 14.05.1941, Вінниця). Військовий і громадсько-політичний діяч, журналіст, редактор, кооператор; начальник міліції Гайсинського повіту (1917 – поч. 1918), отаман Вільного козацтва Гайсинщини (1917 – поч. 1918), заступник Гайсинського повітового комісара (1917 – поч. 1918), отаман Гайсинського куреня Національної гвардії (11 – 12.1918), Окремого гайсинського куреня ім. отамана Симона Петлюри (з 3.01.1919), 61-го Окремого гайсинського п. полку 19-ї дивізії Армії УНР (25.01.1919 – 22.05.1919), Головний отаман Селянської повстанської армії (05.1919, до 10000 селян і козаків), командир Гайсинсько-Брацлавської бригади (кін. 05 – поч. 06.1919; 05 – 09.1920), 13-го Гайсинського пішого полку Київської групи Армії УНР (літо 1919), організатор 57-го Гайсинського полку Армії УНР, відповідальний секретар та редактор газети “Дзвін” (1925 – 1926), секретар Української народної партії (від 11.07.1926).
Народився в багатодітній селянській родині. Закінчив Гайсинське училище (1908). Навчався у Верхньодніпровському середньому с.-г. училищі (1913 – 1917), де був співредактором нелегального українського журналу “Наше життя”. Член Української партії с.-р. (з 1917). Учасник повстання проти гетьмана (кін. 1918). Видавав часопис “Повстанець”, відозви, прокламації та інструкції. Учасник Першого зимового походу у складі 1-ї Запорозької дивізії Армії УНР (6.12.1919 – 6.05.1920). З кінця 1920 р. – на еміграції у Польщі, де вступив до Української народної партії (голова В. Оскілко).
Арештовувався двічі – 2 жовтня 1939 р. та 20 січня 1940 року.
2 лютого 1941 р. засуджений до розстрілу.
1948 року посмертно нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Роман КОВАЛЬ
Немає коментарів:
Дописати коментар