Вибори на Черкащині: опозиція програє вибори. А могла би виграти чотири округи

 Олександр Черненко, КВУ

Вибори в одномандатних округах Черкаської області можуть стати показовою і повчальною ілюстрацією до підсумків усієї виборчої кампанії 2012 року. Одним з головних висновків цього аналізу є те, що опозиція програла виборчу кампанію наперед і зробила це не один раз.

Фото - phl.ua

Рейтингові Томенко і Гриценко сховались в список

Перш за все опозиція програла вибори коли підтримала у ВР законопроект, який запроваджував змішану виборчу систему. Шанси на проходження кандидатів від опозиції в адміністративно керованих регіонах вже тоді виглядали примарними. Але можливості переломити ситуацію були. Такі технології, як праймеріз, висування єдиних кандидатів на їх основі, похід найбільш рейтингових опозиціонерів на округи могли б додати плюсів «Батьківщині». З семи округів Черкащини опозиція могла б розраховувати мінімум на чотири. Математика тут проста. На своїй малій батьківщині висунутись могли б Микола Томенко у ВО №195, до складу якого входить рідна для віце-спікера Чорнобаївщина, та Анатолій Гриценко у в окрузі №199, в межах якого знаходяться рідні для політика Звенигородський район та місто Ватутіне. Окрім того, великі можливості для опозиції були в місті Черкаси, а саме в окрузі №194, до якого входить більша частина міста. Місто, а тим більше обласний центр, завжди буде менш вразливим до впливу адмінресурсу. Тож до підбору кандидата по цьому округу треба було підійти максимально відповідально. Так само високими були шанси «Батьківщини» в Уманському окрузі №200, де партія влади не мала однозначно сильних місцевих кандидатів.

Коли черкаські опозиційні керманичі оголосили склад своєї мажоритарної «дрім тім», їх опоненти скоріш за все радісно потирали руки і відкоркували шампанське. Тоді вже можна було вдруге констатувати програш єдиних опозиціонерів з огляду на список їх кандидатів. Замість довгоочікуваних Томенка і Гриценка «мудрим» рішенням висунули колишнього голову обласної ради Володимира Греся та начальника штабу об’єднаної опозиції Анатолія Бондаренка у ВО №№ 195 та 199 відповідно. Гресь – стовідсоткова креатура Томенка. Але важко знайти настільки ж не харизматичного і малосимпатичного кандидата. Проти нього регіонали висунули заступника всесильного голови обласної адміністрації (а головує на Черкащині не аби хто, а близький до Віктора Януковича Сергій Тулуб) Олексія Головка. Висунув свою кандидатуру фінансово спроможний і дуже впізнаваний Петро Душейко (колишня довірена особа Януковича на виборах 2010-го). Останні двоє, скоріш за все, і розіграють між собою, путівку під купол Верховної Ради.

Анатолій Бондаренко має ще гірші шанси в своєму 199 окрузі. Хоч цей округ і є для нього рідним, але він занадто пізно стартував. Адже опозиція прийняла рішення про висування, коли основні суперники головного черкаського опозиціонера вже заробили серйозний рейтинговий гандикап. Суперниками є діючий народний депутат і досвідчений мажоритарник Сергій Терещук та мультимільйонер без комплексів, власник Жашківського конезаводу Валентин Ничипоренко. Останній, при беззастережній підтримці влади, активно встромляє палки в колеса виборчої компанії Бондаренка і відчутно гальмує зростання особистого рейтингу головного опозиціонера області. Анатолій Бондаренко намагається контратакувати, звинувачуючи Валентина Ничипоренка в кримінальному минулому і зв’язках Партією регіонів, але посада керівника обласного штабу опозиції не дозволяє йому приділяти округу стільки часу, скільки необхідно для перемоги.

«Тендерний геній» в Умані

З кандидатурою в Уманському окрузі довго не було ясності. Згодом там висунули молодого (аж занадто) колишнього заступника міського голови Умані Максима Полякова. Легкої ваги вийшов кандидат, але то півбіди. Головна проблема цього округу для опозиції полягає в тому, що шляхом самовисунення зареєструвались діючий депутат від «Батьківщини» Павло Костенко та колишній голова виконкому Обласного осередку «Батьківщини», депутат обласної ради Олександр Румик, якого в Умані також асоціюють з головною опозиційною партією. Потенційний електорат опозиції буде елементарно дезорієнтований. В той же час партія влади висунула тут не аби кого, а «тендерного генія» Антона Яценка, який теж входив у фракцію БЮТ. Для нього питання присутності у парламенті не питання амбіцій чи самореалізації, а бізнесова необхідність. В інтернет-медіа аналітики робили припущення, що Яценко був готовий за прохідне місце в списку ВР профінансувати партійну касу на десятки мільйонів у твердій валюті. За такі гроші можна просто купити округ оптом разом з комісіями, опонентами, лідерами думок і журналістами. Хто зможе цьому протистояти? Батьківщинівські лебідь, рак і щука?

Але найбільш трагічно для опозиції виглядає нині суто міський черкаський округ №194. Так, саме трагічно. Здобути тут перемогу кандидату від об’єднаної опозиції Миколі Булатецькому буде неймовірно складно не через протидію влади і не через підступи конкурентів. Проти кандидата від «Батьківщини» зіграє невміння домовлятися з однодумцями, схильність до поспішних образ та сварок всередині патріотичного табору. Висуватися в Черкасах висловила намір Любов Майборода, яка вже має досвід балотування до Черкаської обласної ради по одномандатному округу. Знімати свою кандидатуру на користь Булатецького вона не стане хоча б через регулярні публічні образи, якими нагороджує її цей «лицар» при кожній зручній нагоді. Так само неймовірну кількість негативу вилили опозиціонери на Володимира Мамалигу, який набрав на останніх виборах міського голови Черкас не набагато менше голосів за Булатецького, не маючи при цьому, на відміну від останнього, підтримки партійного бренду. Мамалига має імідж «полум’яного революціонера» і також балотуватиметься, і це дуже погана новина для «Батьківщини».

А в останній момент зареєструвалась шляхом самовисування ще й депутатка обласної ради від «Батьківщини» (!) Світлана Трофімова. Місцеві експерти стверджують, що ця жінка знає, що таке особистий піар, перемога на мажоритарні в місті та як протистояти сексистські налаштованим колегам по опозиції. Її незаслужено проігнорували при складанні списку кандидатів і «помста» не змусила себе довго чекати.

Отже, потенційний протестний електорат, на який міг би розраховувати Булатецький, буде розтягнутий цими чотирма кандидатами на приблизно рівні долі (Віктор Білоусов від комуністів теж візьме своє). Та й до того ж, зосередитись на конструктивному спілкуванні з виборцями Булатецький не зможе через свою перманентну втягнутість в ті чи інші конфлікти, а отже вистрибнути за межі традиційного кола прихильників буде не здатний.

Шанс для людини Фірташа

З боку Партії регіонів в перегонах по округу №194 буде брати участь Віктор Парамонов, головний лікар онкологічного диспансеру. Це розумний вибір з урахуванням того, що партії довелося змінювати запланованого кандидата практично на старті кампанії. Голова міської організації ПР Володимир Ходак через стан здоров’я не зміг балотуватися. Завданням Парамонова буде створення загального фону кампанії, технічні функції і робота на імідж партії. Його невисокі шанси на перемогу усвідомлюють і в штабі регіоналів. Підтягнути рейтинг партії влади в Черкасах намагається навіть сам губернатор Тулуб, проводячи активну публічну кампанію в місті. Настільки активну, що Тулуба на певному етапі навіть запідозрили в бажанні самому висунути кандидатуру по одному з округів, до яких входить частина міста Черкаси.

Головним претендентом на мандат за умов розпорошення опозиційного електорату стає кандидатка Валентина Жуковська, яка представлятиме інтереси бюджетоутворюючого підприємства міста – Черкаського Азоту. В експертних колах говорять, що Партія регіонів не розглядає Жуковську як «свого» кандидата, про що свідчить охолодження відносин між основними групами впливу в ПР: так званих «донецьких» та «сім’ї» з групою Фірташа-Льовочкіна. Це підтверджує і прохідна частина списку самої ПР.

Протягом останніх місяців складалося враження, що Жуковську активно підтримує міська влада, зокрема мер Черкас Сергій Одарич. Він часто долучався до публічних заходів кандидатки. Конфлікт інтересів виник після невиконання Одаричем домовленостей соціальної угоди з «Азотом» щодо закупівлі тролейбусів та ремонту доріг.

На користь того, що опозиція не реалізує нагоду здобути Черкаський округ, також свідчить соціологія. Жуковська зрівнялась за рівнем пізнаваності з основними опонентами, та починає випереджати за рівнем довіри. При цьому має кращі шанси на фінішній прямій, не в останню чергу завдяки наявності ресурсів і можливостей розширювати кампанію.

В трьох інших округах ситуація для опозиції взагалі безперспективна. В 196-му окрузі, майже невідомий виборцю представник опозиції Олександр Сінгаєвський, нічого не може протиставити всесильному місцевому цукровому латифундисту Геннадію Бобову, який висунутий Партією регіонів. Бобов може укладати парі лише на відсоток голосів за нього. Його кампанія довгий час взагалі була сольною в окрузі. Можливо її дещо розбавить поява кандидатів від «України - вперед» та УДАРу, молодих київських бізнесменів Сергія Блажевича та Олексія Яценка відповідно.

Чи наздожене хтось Губського?

В окрузі №197 кожен по своєму лояльні до діючої влади та організаційно спроможні нардепи: колишній «бютівець» Богдан Губський і «регіонал» Віктор Корж затято воюють між собою, взагалі не звертаючи увагу на координатора опозиційних сил Черкащини Леоніда Даценка. Губський тут стартував значно раніше, має успішний досвід участі у виборах на лівобережжі Черкащини ще в 2002-му році. Округ цікавий ще й тим, що його нарізка була здійснена досить специфічно, намагаючись розбавити ресурсний потенціал деяких кандидатів. Тут інтрига зберігається – яким чином адміністративний ресурс буде розподілений між Губським та Коржем, який до останнього сумнівався чи балотуватися йому саме у цьому окрузі. Звісно, що опозиціонер Даценко, швидше за все так і не зможе навіть наблизитися до конвертації загального рейтингу опозиції на мажоритарному рівні.

На смілянський округ № 198 взагалі довго не хотів йти жоден представник опозиції, аж поки його не віддали представнику ВО «Свобода» (а точніше функціонеру її центрального штабу) Сергію Рудику, очевидно просто для збереження міжпартійних домовленостей. І не дивно. Бо в цьому окрузі ведеться відчайдушна боротьба між цілою когортою лояльних до влади кандидатів, серед яких 2 діючих депутати-тушки Анатолій Семинога та Ігор Савченко (останній висунутий Партією регіонів офіційно), міський голова Сміли Вадим Решетняк (член Партії регіонів), ну і колишній депутат-мажоритарник по Смілянському округу зразку 2002-го року Віктор Тимошенко. Останній підійшов до кампанії з усім джентльменським набором: «соціальними договорами», благодійним фондом і масованою «роздачею слонів». Всі кандидати досить самодостатні, здатні відтягнути чималу кількість голосів. Це означає, що переможець в окрузі буде визначатися, як то кажуть – на мізері.

Черкащина явно не випадатиме із загальних тенденцій цих виборів. В багатьох регіонах оглядачі дивуються на підбір кандидатів об’єднаною опозицією, нарікають на відсутність домовленостей в опозиційному таборі, відмічають успішні кампанії самовисуванців. Отже черкащани – в тренді. І це єдине, що тішить на цих виборах.

*передрук з сайту «Главком»

Матеріал реалізований у рамках спільного проекту «Главкома»

та Комітету виборців України «Вибори-2012: гaрячі точки»