Вчора до мене звернувся знайомий з такою своєю проблемою: колишній депутат Черкаської міської ради від Соцпартії, керівник підприємства "Інтербуд" Ігор Калашнік не хоче повертати йому кошти за квартиру. Як таке сталося, мій знайомий пояснив, навіть не приховуючи своїх особистих життєвих перипетій.
Той, хто будує й керує судом. Колишній депутат Черкаської міської ради Ігор Калашнік.
Справа в тім, що Олег (назвемо його так) свого часу купив у "Інтербуду" квартиру. Купив її у такому стані, як зараз це прийнято практикувати: без доведених до ладу підлоги, стін, без сантехнічних засобів - відсутня була ванна, унітаз, крани тощо.
Коли ж настав час оцінки придбаного майна, то будівельна компанія оцінила його, включаючи й затрачені Олегом кошти, тобто, чи не удвічі дорожче.
Але, життя є життя і у Олега виникли проблеми на сімейному фронті - йому прийшлося розлучитися з дружиною. На момент розлучення вони вирішили обопільною згодою поділити майно. Квартира за оцінкою будівельника вартувала порядка 57 тисяч умовних одиниць. Це - включаючи затрачені покупцем кошти.
Тепер же, коли "Інтербуд" погодився викупити житло, ціна помешкання стала вартувати 250 000 грн. і суд зобов'язав "Інтербуд" виплатити позивачу по 125 000 порівну на колишнє подружжя.
І ось Олег повідомив наступне: він ні слухом, ні духом не знав, що справа вже набула ходу. Майже два роки Олег очікував на отримання грошей. І тепер, не отримавши їх досі, він знову звертається до суду. На що забудовник відповідає, мовляв, вже майже два роки ми готові були виплатити ці гроші, позивач не приходив за ними. А тепер гроші у нас відсутні. А на поданий позивачем новий позов, відповідь наступна: "Подавай, та ми не збираємося тобі щось виплачувати, на будь-який твій позов ми будемо реагувати апеляцією. І нічого ти від нас не дочекаєшся, крім відмови".
Тобто, Олегові дали зрозуміти, що суд в "надійниїх руках" і не побачить він своїх грошей.
Хочеться звертнутися до органів прокуратури, як місцевої, так і державної, до суду, до МВС: Чи не є озвучені вище дії кримінальним злочином, передбаченим законодавством України? Хочеться звертнутися й до депутатського корпусу Черкаської міської, обласної рад, до депутатів Верховної ради України, чи не варто вже зараз звернутися до відповідних органів з депутатськими зверненнями про злочин?
Чи отримає українське суспільство відповідь та переконання, що судові органи керуються законодавством, а не розпорядженнями від когось зверху?
Той, хто будує й керує судом. Колишній депутат Черкаської міської ради Ігор Калашнік.
Справа в тім, що Олег (назвемо його так) свого часу купив у "Інтербуду" квартиру. Купив її у такому стані, як зараз це прийнято практикувати: без доведених до ладу підлоги, стін, без сантехнічних засобів - відсутня була ванна, унітаз, крани тощо.
Коли ж настав час оцінки придбаного майна, то будівельна компанія оцінила його, включаючи й затрачені Олегом кошти, тобто, чи не удвічі дорожче.
Але, життя є життя і у Олега виникли проблеми на сімейному фронті - йому прийшлося розлучитися з дружиною. На момент розлучення вони вирішили обопільною згодою поділити майно. Квартира за оцінкою будівельника вартувала порядка 57 тисяч умовних одиниць. Це - включаючи затрачені покупцем кошти.
Тепер же, коли "Інтербуд" погодився викупити житло, ціна помешкання стала вартувати 250 000 грн. і суд зобов'язав "Інтербуд" виплатити позивачу по 125 000 порівну на колишнє подружжя.
І ось Олег повідомив наступне: він ні слухом, ні духом не знав, що справа вже набула ходу. Майже два роки Олег очікував на отримання грошей. І тепер, не отримавши їх досі, він знову звертається до суду. На що забудовник відповідає, мовляв, вже майже два роки ми готові були виплатити ці гроші, позивач не приходив за ними. А тепер гроші у нас відсутні. А на поданий позивачем новий позов, відповідь наступна: "Подавай, та ми не збираємося тобі щось виплачувати, на будь-який твій позов ми будемо реагувати апеляцією. І нічого ти від нас не дочекаєшся, крім відмови".
Тобто, Олегові дали зрозуміти, що суд в "надійниїх руках" і не побачить він своїх грошей.
Хочеться звертнутися до органів прокуратури, як місцевої, так і державної, до суду, до МВС: Чи не є озвучені вище дії кримінальним злочином, передбаченим законодавством України? Хочеться звертнутися й до депутатського корпусу Черкаської міської, обласної рад, до депутатів Верховної ради України, чи не варто вже зараз звернутися до відповідних органів з депутатськими зверненнями про злочин?
Чи отримає українське суспільство відповідь та переконання, що судові органи керуються законодавством, а не розпорядженнями від когось зверху?
На сьогодні Олег вже готує відкритий лист про кримінальне порушення закону Ігорем Калашніком. Тим паче, що Олег - не перший обдурений.
* * *
Реакція на цей допис від пана Калашніка була чи не моментальною. Не пройшло й години відтоді, як матеріал з'явився на Фейсбуці, тут же не забарилася наступна відповідь:
Шановний!
Якщо вже Ви взялися за таку невдячну справу, як захист "знедоленого" та "обдуреного" свого товариша Олега, і писати в своєму блозі подібну "сенсацію", то хоча-б взяли на себе "працю" поцікавитись - чи насправді все саме так, як вам "за чаркою" розповіли.
«Товариш» Чулков (його справжнє прізвище) є фігурантом у справі про шахрайство і зовсім не в статусі "потерпілого", а навпаки. Його особистий борг перед кредитною спілкою на час продажу сумісної з його жінкою власності (згадуваної ним квартири) становив близько 175.000 (ста семидесяти п'яти тисяч) гривень.
Насправді, в той самий день, коли була отримана згода Чулкова на продаж квартири, йому було запропоновано надати номер банківського рахунку для перерахування коштів. На що Чулков благав (в буквальному сенсі слова) не перераховувати кошти на рахунок оскілки вони миттєво були-б конфісковані на користь вищезгаданої кредитної спілки. Цих «подробиць» він звісно не розповідав.
З того часу дійсно минуло майже два роки. Якийсь час його розшукували, надсилали повідомлення, але Чулков жодного разу не відповів і не з’явився на запрошення. От і тепер він чомусь не звернувся ні до мене особисто, а ні на підприємство. Якщо у нього і відбулись якісь «зміни в житті» - він ніяким чином про це не повідомляв.
Що стосується вашої сумісної PR-акції – друга частина, де йдеться про «суд в надійних руках», то вона дійсно буде цікавою для слідчих органів оскілки підпадає під статтю КК Україні про наклеп та паплюження ділової репутації чим було завдано моральної шкоди. Я маю надію, що мені не доведеться знайомити Вас з судоустроєм нашої країни.
І наостанок, ВОЛЯ – то є свобода, а не вседозволеність. В вашому випадку дуже показовим є прислів’я: скажи мені хто твій «товариш» - і я скажу хто ти.
Я дуже жалкую, що мені випало поспілкуватися з Вами з такого нікчемного приводу і в такий самий спосіб. Але це був саме Ваш вибір
Також хочу наголосити, що я завжди відповідаю по своїм зобов’язанням.
Заслужений будівельник України
Ігор Калашник.
* * *
Ну що ж, ще тоді я відповів Заслуженому будівельнику України, що я не є чиїмось адвокатом, що використовую свій блог, як щоденник, у якому ще ніхто не заборонив мені викладати свої думки з того чи іншого приводу, на ту чи іншу подію. Проінформував п.Калашніка, що не є великим пошановувачем "чарки".
Що ж до відповідальності пана по своїх зобов"язаннях, то викладу тут деякі папери...
І додавати нічого більше не хочу. Цим, здається, все сказано.
Шахрай той чоловік чи не шахрай - мені не цікаво. А те, що грошей він від завжди відповідального за своїми зобов'язаннями так і не отримав, все ж цікаво...
* * *
Реакція на цей допис від пана Калашніка була чи не моментальною. Не пройшло й години відтоді, як матеріал з'явився на Фейсбуці, тут же не забарилася наступна відповідь:
Шановний!
Якщо вже Ви взялися за таку невдячну справу, як захист "знедоленого" та "обдуреного" свого товариша Олега, і писати в своєму блозі подібну "сенсацію", то хоча-б взяли на себе "працю" поцікавитись - чи насправді все саме так, як вам "за чаркою" розповіли.
«Товариш» Чулков (його справжнє прізвище) є фігурантом у справі про шахрайство і зовсім не в статусі "потерпілого", а навпаки. Його особистий борг перед кредитною спілкою на час продажу сумісної з його жінкою власності (згадуваної ним квартири) становив близько 175.000 (ста семидесяти п'яти тисяч) гривень.
Насправді, в той самий день, коли була отримана згода Чулкова на продаж квартири, йому було запропоновано надати номер банківського рахунку для перерахування коштів. На що Чулков благав (в буквальному сенсі слова) не перераховувати кошти на рахунок оскілки вони миттєво були-б конфісковані на користь вищезгаданої кредитної спілки. Цих «подробиць» він звісно не розповідав.
З того часу дійсно минуло майже два роки. Якийсь час його розшукували, надсилали повідомлення, але Чулков жодного разу не відповів і не з’явився на запрошення. От і тепер він чомусь не звернувся ні до мене особисто, а ні на підприємство. Якщо у нього і відбулись якісь «зміни в житті» - він ніяким чином про це не повідомляв.
Що стосується вашої сумісної PR-акції – друга частина, де йдеться про «суд в надійних руках», то вона дійсно буде цікавою для слідчих органів оскілки підпадає під статтю КК Україні про наклеп та паплюження ділової репутації чим було завдано моральної шкоди. Я маю надію, що мені не доведеться знайомити Вас з судоустроєм нашої країни.
І наостанок, ВОЛЯ – то є свобода, а не вседозволеність. В вашому випадку дуже показовим є прислів’я: скажи мені хто твій «товариш» - і я скажу хто ти.
Я дуже жалкую, що мені випало поспілкуватися з Вами з такого нікчемного приводу і в такий самий спосіб. Але це був саме Ваш вибір
Також хочу наголосити, що я завжди відповідаю по своїм зобов’язанням.
Заслужений будівельник України
Ігор Калашник.
* * *
Ну що ж, ще тоді я відповів Заслуженому будівельнику України, що я не є чиїмось адвокатом, що використовую свій блог, як щоденник, у якому ще ніхто не заборонив мені викладати свої думки з того чи іншого приводу, на ту чи іншу подію. Проінформував п.Калашніка, що не є великим пошановувачем "чарки".
Що ж до відповідальності пана по своїх зобов"язаннях, то викладу тут деякі папери...
І додавати нічого більше не хочу. Цим, здається, все сказано.
Шахрай той чоловік чи не шахрай - мені не цікаво. А те, що грошей він від завжди відповідального за своїми зобов'язаннями так і не отримав, все ж цікаво...
Немає коментарів:
Дописати коментар