субота, 12 травня 2018 р.

Материнські очі

Світлина від ГС " Ветеранська спілка Києва".
Віра Носенко
Душа, немов від сонечка, тепліє,
Мов шовком вистеляються стежки:
Так очі материнські пильно вміють
Відводити нелегкий путь, важкий.
Зігріє серце поглядом ласкавим,
Розтане крига, щезнуть холоди:
Ласкавий, рідний, теплий погляд мами,
Нас береже від лиха і біди.
Мов пташенята в вирій полетіли,
Так діти полетіли у світи.
Та як же все матусенька хотіла
Для нас дитинство вічнеє знайти.
Тумани скроні інеєм покрили:
Та для матусі – діти ми завжди.
Нас погляд материнський пестить мило,
Любов'ю заслоняє від нужди.
І де б не побували на чужині,
Куди б життєва доля не звела:
Вертаймося додому, на стежину,
Яка в життя доросле провела.
Вертаймося додому, ластів’ята,
Де дужі крила наші виростали…
Нас очі вічно будуть виглядати…
Хоча… і зоряницями вже стали.

Немає коментарів:

Дописати коментар