субота, 5 травня 2018 р.

Бузкове кохання

                            
Світлина від Віри Носенко. Віра Носенко
Травневі зорі мерехтять в тумані,
Чумацький шлях видніє межи хмар.
Бузковий трунок п'є душа в коханні:
Свою любов кладу я на вівтар.
Колись бузкове щастя я шукала,
І вірилось, що вмить його знайду.
Весна мене красою зчарувала:
Так рясно цвів бузок в моїм саду.
Пах аромат божественно і п’янко,
Ним ніжилась душа в оцім раю.
П'ю насолоду звечора – до ранку
Навічно збережу любов свою.
Саджатиму навкіл рідної хати
Пахучого бузку нові кущі.
Не притомлюся щовесни шукати
Бузкове щастя й долі радощів.
Весняне сонце і пташина рання
В душі не дають спати почуттям.
Радію я бузковому коханню: –
І вбережу для вічності життя.
Травневі зорі мерехтять в тумані,
Чумацький шлях видніє межи хмар.
Бузковий трунок п'є душа в коханні:
Свою любов кладу я на вівтар.
Світлина від Віри Носенко.

Немає коментарів:

Дописати коментар