Документ №1
ВМШ п. Наталці Вакуленко, сільському голові с.
Головківка
Чигиринського району Черкаської області
Вельмишановна Наталіє
Андріївно!
Історія Вашого села
нероздільно пов’язана з історією Визвольної боротьби за волю і долю України.
Ваше село давало синів до гайдамацьких загонів Максима Залізняка, війська
Богдана Хмельницького та до полку гайдамаків Холодного Яру Василя Чучупака.
Через Ваше село в лютому 1920 року проходив Перший зимовий похід Армії УНР під
проводом Михайла Омеляновича-Павленка. У складі його був і поручник Юрко
Городянин, більше відомий як Юрій Горліс-Горський.
12 лютого на кулеметній тачанці він прибув
до Головківки, яка визнавала владу отамана полку гайдамаків Холодного
Яру. В Головківці й закінчився для Юрія Зимовий похід у лавах Армії УНР:
під час нічного маршу він відморозив пальці правої ступні. Продовжувати
мандри з армією він уже не міг. Головківська господиня порадила залишитися
на лікування в Мотриному монастирі, де в той час табором стояли
гайдамаки Василя Чучупака.
Вилікувавшись, Юрій Горліс-Горський залишився в
Холодному Яру. 11 місяців він, як осавул 1-го (основного) куреня, боровся на
Холодноярщині, захищаючи селян від грабіжницької комуни. Цю боротьбу він і
описав у літописі під назвою “Холодний Яр”. Ця книжка вже витримала 16 видань загальним
накладом понад 150000 пр.
У 1930-х роках на заклик Юрія Горліса-Горського й
інші учасники боротьби залишили свої спогади, зокрема Сергій Полікша, начальник кулеметної ватаги
отамана Холодного Яру Федора Уварова, який на Зелені свята 1919 року
побував у Головківці. Ось уривок з його публікації у “Літописі Червоної Калини”:
“Мушу зазначити, що такого приятного і турботливого відношення
населення, як в районі Холодного Яру, я ні до того часу, ні опісля не
зустрічав, – писав Сергій Полікша. – На Зелені свята головківську школу, в
якій я стояв із кулеметниками, буквально заатакували жінки і дівчата,
які понаносили і печеного, і вареного – найкращого, що було в них
самих. Козаків, частуючи, три дні перетягали з хати до хати…”
Час уже і поколінню, яке нині живе в Головківці,
вшанувати тих, кого любили Ваші діди і бабусі. Тож звертаюся до Вас, шановна
Наталіє Анатоліївно, та депутатів Головківської сільської ради ухвалити на сесії
рішення про встановлення перед Головківською сільською радою пам’ятника борцям
за волю України.
Виготовлення пам’ятника та оплату праці
скульпторів й архітекторів бере на себе Історичний клуб “Холодний Яр”.
З повагою Роман КОВАЛЬ, президент Історичного
клубу “Холодний Яр”, член Національної спілки письменників України, член
Національної спілки журналістів України, лауреат премії ім. Михайла Стельмаха. 13
березня 2013 р. Вих. №111.
22 травня 2013 р,
президент Історичного клубу “Холодний Яр” Роман Коваль отримав відповідь на
офіційному бланку Головківської сільради.
Документ №2
ГОЛОВКІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
Вул. Б. Хмельницького, 1, с. Головківка,
Чигиринський район, Черкаська область, 20936, тел. 9-02-46, Е-mail:
golovkovkasrada@mail.ru
Рішення від 15.05.2013 р., №35-5/V1, с. Головківка
“Про встановлення пам’ятника на території села”:
“Розглянувши клопотання президента Історичного
клубу “Холодний Яр” Коваль Романа про встановлення перед Головківською
сільською радою пам’ятника борцям за волю України, Закону України “Про місцеве
самоврядування в Україні”, сесія сільської ради вирішила:
1. Відмовити Історичному клубу “Холодний Яр” у
встановленні пам’ятника борцям за волю України.
2. Контроль за виконанням цього рішення покласти
на комісію з питань освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, побутового,
торгівельного обслуговування та соціального захисту населення.
В. о. сільського
голови Г. Д. Дарієнко”.
В офіційній відповіді не зазначено мотивів відмови
та параграфу Закону України, на якому ґрунтується це ганебне рішення. І вже як
фарс виглядає п. 2 цього рішення: покласти контроль за виконанням рішення на
комісію з питань освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, побутового,
торгівельного обслуговування та соціального захисту населення. Що ж ця комісія збирається контролювати?! Те,
що не відбулося?!
Вічна ганьба депутатам Головківської сільської
ради, які відмовили побудувати пам’ятник борцям за волю України!
Документ №3
Черкаська міська рада
Департамент освіти та
гуманітарної політики,
18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 2512,
тел.: (047-2)-37-33-86,
8.04.2013, №75-01-14
Президенту Історичного
клубу “Холодний Яр” Ковалю Р.,
вул. Курська, 20, п. 14,
м. Київ-03049.
Шановний пане Романе!
Звернення Історичного клубу “Холодний Яр” щодо
найменування двох вулиць міста Черкаси іменами братів Чучупаків та письменника
Юрія Горліса-Горського розглянуто.
Повідомляємо Вам, що дане питання неодноразово виносилось
на розгляд комісії з питань найменування вулиць, провулків, проспектів, площ,
парків, скверів, мостів, інших споруд, розташованих на території міста, та
встановлення пам’ятних знаків, меморіальних дощок у місті Черкаси, але
підтримки членів комісії не находило та знімалося з порядку денного.
Директор департаменту І. В. Топчій (підпис)
Виконавець Чорномор – 36-00-06.
І в цьому документів не зазначено мотивів відмови
та параграфу Закону України, на якому ґрунтується відмова.
І ось нова подія в “гуманітарній” політиці
владоможців Черкащини: 18 травня арештовано сільського голову Медведівки
Олександра Дісканта, який сприяв у проведенні квітневих вшанувань борців за
волю України різних епох – козацтва Богдана Хмельницького, гайдамаків Максима
Залізняка та Василя Чучупака, які влада намагалася зірвати.
Обставини арешту ще до кінця не з’ясовано, але
очевидно, що таким чином репресивна влада вирішала покарати Олександра Дісканта
за співпрацю з опозицією та налякати інших сільських голів, мовляв, дивіться, і
вам так може бути.
Ось таким твердим кроком антиукраїнський режим
Януковича прямує у Європу!
Історичний клуб “Холодний Яр”
Немає коментарів:
Дописати коментар