Нещодавно
на одній з зустрічей багатолітній політичний в’язень радянських
концтаборів Олекса Різниченко подарував мені одну з останніх його
виданих поетичних збірок “Сміх на гаку-2″ Більшість із поезій збірки
написані в часи знаходженнях “там”, як пише сам автор і тому вони мають
порядкові номери. І ось мені попадається на очі поезія “Як
сказати. №1082″ Люди добрі! Я читаю слова пророка! Вірш про Кожум’яку
написаний 1.08.1972 року. Зацитую дві строфи – чи це не пророцтво?
Судіть самі (Прізвище губернатора Черкащини - Тулуб):
Я буду не голову з тулуба тяти,
А тулуб стинатиму із голови,
Ба справа, повторюю в тім, як сказати,
Побачим, чи виросте тулуб новий.
І тулуб не виріс. І голову зміяЯ буду не голову з тулуба тяти,
А тулуб стинатиму із голови,
Ба справа, повторюю в тім, як сказати,
Побачим, чи виросте тулуб новий.
Підбив Кожум’яка носком черевика.
Подався додому. І сонячний Київ (похибка усього на 180 км- Н.О.)))
(«Бисть радость велика»)
Вітав чоловіка.
Ну, як вам? Що скажете?
Немає коментарів:
Дописати коментар