Про свою громадянську позицію Більжо сказав сам: "Я одного разу отримав чудовий лист, яким пишаюся. Де був написаний один рядок: "Бережися, поганий рисувальник". Чим це не мірило саме громадянської позиції? СВОЄЇ, без підлаштовувань під когось, хто стоїть вище...
І от позавчора на блозі художника на сайті "Ехо Москви" з'явився ось такий матеріал. Я вирішив його викласти тут.
Кривава брехня.
Ніщо не проходить безслідно. Непокарана хуліганська витівка може перетворитися на справжнісінький злочин. Поступово брехня спотворює реальність. Підміняє її. Все почалося з брехні. І кримського хуліганства. З боротьбою з нібито-фашистами і нібито-бандерівцями. Які зараз кудись розчинилися. З боротьбою за російську мову. Цікаво, що боролися за російську мову ті, хто її або не дуже добре знає, або говорить взагалі суржиком.
В основі всього лежала тотальна брехня. Емоційна брехня. Брехня, сама себе розпалююча. Невпинна брехня. Брехня переконана.
Не важливо, чия це була ракета. Важливо, хто затіяв цю війну. Не Україна - точно. Вже не зрозуміло, за що йде ця війна. Заради чого? Безглузда війна божевільних. Фанатиків і брехунів. Так завзято і з такою любов'ю підтримувана Росією, яка забрехалася. Подивіться, з якою повагою до Стрєлкова звертається Максим Шевченко. Просить у нього за щось пробачення. Журналіст Ігор Свинаренко, що знає Донеччину не з чуток, і корінням звідтіля, правильно написав, що, мовляв, вояки, що мріють про Радянський Союз в Радянському Союзі давно перебували б у божевільні. Точно підмічено! Зауважте, навіть не в таборах. А, за словами Свинаренка, «в дурдомі».
Плювати на геополітику. Плювати на те, наскільки полярним буде світ. Плювати на імперію. Плювати, коли навколо з'являються смерть і кров. Не розміром і гаслами цінна країна. Не тим, який у неї прапор. Якого кольору і в яку смужку. Двома днями раніше депутат від ЛДПР запропонував поміняти прапор на імперський - мовляв, він більше підходить сьогоднішньому настрою народу. Не за прапори і всілякі цяцьки люблять і поважають країну з боку і зсередини. Розміром своїх членів хваляться тільки ідіоти. Розміром грудей - ідіотки. Головним, навіть у сексі, все одно залишається голова.
Це вже не патріотизм. Це вже називається «манія величі». А це, між іншим, психоз. Манія величі не буває продуктивною. Вона завжди одурнює. Хіба на підйомі патріотизму в нашій країні стали краще працювати, менше красти? Ставитися уважнішими один до одного? До дітей і старих? Хіба підняли медицину на світовий рівень? Хіба покращилася освіта? Може бути, я не помітив і це сталося? Я ось знаю, що дипломи лікарів продавали тим, хто зовсім не навчався в медичному інституті. Можливо, це називається патріотизмом? Весь патріотизм сьогодні - у георгіївських стрічках, прив'язаних де попало.
Нас називали «бандерівцями», коли ми йшли на «марш миру» - тоді ще ніхто не загинув, і брехня була просто брехнею. Це потім стало називатися «інформаційною війною». Все - на совісті тих, хто бреше. Від подій в Одесі до сьогоднішнього літака. Брешіть панове, брешіть. І коли-небудь брехня прийде до вас. Але ви приймете її за правду. Бо не зможете вже відрізнити білого від чорного.
Я сьогодні не бажаю вам бути здоровими і тримати себе в руках. Ви все одно не слухаєтеся і брешете.
А ось ще позиція Андрія Більжо стосовно деяких подій, які нам дещо нагадують:
Відповіді практично на всі питання, як ми знаємо тепер, так, власне, в цьому ніхто і не сумнівався, знає наш президент Володимир Володимирович. А от у мене - купа питань. Звичайно: я ж не Путін... Якби, наприклад, буряти захотіли б провести референдум в Бурятії. Мовляв, хочете ви, мешканці Бурятії, щоб Бурятія стала самостійною державою і, в подальшому, приєдналася до Монголії? Адже у нас один народ, одна культура, одна релігія. А боротьба за бурятську мову і його державний статус йде так довго, що ми вже від цього втомилися. А з монголами у нас мова практично одна. А до цього референдуму буряти б вивісили всюди прапори Монголії. Вони б захопили місцеву будівлю МВС, ФСБ і будівлі інших державних структур.
Питання. Російська влада вітала б це волевиявлення бурятського народу? Вітали б вони втрату землі з частиною Байкалу? Чи не в'їхала б туди і не влетіла б туди російська армія? І чи не назвали б бурятів сепаратистами і зрадниками народу?
...А якби в Калінінграді група німців роздавала б громадянам Росії паспорти з німецьким громадянством. А німецький уряд пообіцяв би жителям Калінінградської землі великі пенсії, одне з кращих в світі медичне обслуговування та інше. І більшість калінінградців та прилеглих земель проголосували б за приєднання до Німеччини на референдумі. А до цього б вивісили всюди німецькі прапори.
Чи не вважали б їх зрадниками батьківщини, терористами і сепаратистами? І не в'їхала б туди, і не влетіла б туди російська армія?
А якби китайці вздовж кордону з Росією сконцентрували б свої війська, а жителі російської території вздовж кордонів з Китаєм висловилися б за приєднання до Китаю. А китайці б стали говорити про те, що хочуть в цих місцях зробити китайську мову другою державною мовою в зв'язку з тим, що там багато китайців. І скрізь б висіли китайські прапори, і народ почали б готувати до референдуму.
Не вважала б російська влада ці регіони сепаратистськими і зрадницькими?
Можна продовжити цей ряд. Курили і Японія, Татарстан, Чечня і мусульманський світ, і т. д. і т. п.
Чому росіяни, що живуть на сході України, народжені там, які вчилися там, так не люблять свою батьківщину Україну? Що заважало їм зробити життя там краще? Не українська чи і місцева влада? Чому вони раніше її не поміняли? Адже вона їх обкрадала? І чому вони не виїхали раніше звідти, і не їдуть звідти зараз куди-небудь. Їм що, забороняли там говорити російською? І вони всі вільно володіють українською? Чому саме зараз таке бажання увійти до Росії? А до лютого цього року схід України жив краще? Пенсії що, були більше? І всі були всім задоволені при Януковичі?
Загалом, у мене багато запитань, на які я не можу знайти відповіді. І виникає якесь відчуття, що мене чомусь обманюють.
Немає коментарів:
Дописати коментар