Борис Гуменюк, поет і воїн, заступник командира батальйону ОУН
Давид.
Чи знаєте ви, як народжуються солдати?
Ви не знаєте, як народжуються солдати.Солдати народжуються з війни
Солдати народжуються з болю…
Любов може обернути чоловіка на солдата
Солдатом можна стати з ненависті –
Довелося й таких бачити –
Але найчастіше солдати народжуються
З війни.
Береться звичайне тіло чоловіка –
Вік чоловіка не має значення
У рідкісних випадках це може бути тіло жінки
Молодої дівчини
Найкраще незайманої
Звичайне тіло з плоті та крові
Народжене матір’ю –
І випробовується вогнем.
Спершу на тіло одягають різні захисні лати
Ставлять навпроти вогневих позицій ворога
На відстань від одного кілометра до п’ятисот метрів
І прострілюють з автоматів та СВД.
Якщо після першого залпу тіло не ламається
Не розтікається по землі
Не розсипається
З нього потроху починають знімати лати
Підводять ближче
І дають другий залп.
З кожним разом захисних лат на солдатському тілі
Стає все менше
А відстань – скорочується
Коли відстань стає мінімальною
А захисних лат на солдатові не залишається
У нього стріляють з кулеметів
Довгими чергами
Б’ють з мінометів
Накривають градами
Насамкінець рубають саперними лопатами
Колють штик-ножем
Якщо після всього
Солдатське тіло продовжує жити
Продовжує боротися
Воно стає невразливе
Солдат стає безсмертним
Він стає немовби з граніту
Солдатське тіло стає придатним на все.
З нього можна будувати церкви
Інші фортифікаційні споруди
Бліндажі окопи
Мости у майбутнє
Школи дитячі садочки
Практично все.
Але найкраще його класти наріжним каменем храму
А потім зводити стіну
Яку художники прикрасять Орантою
Чи іншою жінкою з дитям.
Солдат лежить на розі храму
Тримає на собі будівлю від віку до віку
І посміхається
Йому зовсім не прикро
Що ми поклоняємося жінці з дитиною
Хоча це він солдат тримає на собі весь храм
Тримає на собі все.
І лише матері
Які щонеділі провідують своїх маленьких хлопчиків
Котрі стали гранітними солдатами
Вигладжують пальцями шрами на їхньому тілі
Прикривають долонями зазубрини вм’ятини
Знають які ті вразливі
Лише матері знають
Як їм болить.
Давид.
Чи знаєте ви, як народжуються солдати?
Ви не знаєте, як народжуються солдати.Солдати народжуються з війни
Солдати народжуються з болю…
Любов може обернути чоловіка на солдата
Солдатом можна стати з ненависті –
Довелося й таких бачити –
Але найчастіше солдати народжуються
З війни.
Береться звичайне тіло чоловіка –
Вік чоловіка не має значення
У рідкісних випадках це може бути тіло жінки
Молодої дівчини
Найкраще незайманої
Звичайне тіло з плоті та крові
Народжене матір’ю –
І випробовується вогнем.
Спершу на тіло одягають різні захисні лати
Ставлять навпроти вогневих позицій ворога
На відстань від одного кілометра до п’ятисот метрів
І прострілюють з автоматів та СВД.
Якщо після першого залпу тіло не ламається
Не розтікається по землі
Не розсипається
З нього потроху починають знімати лати
Підводять ближче
І дають другий залп.
З кожним разом захисних лат на солдатському тілі
Стає все менше
А відстань – скорочується
Коли відстань стає мінімальною
А захисних лат на солдатові не залишається
У нього стріляють з кулеметів
Довгими чергами
Б’ють з мінометів
Накривають градами
Насамкінець рубають саперними лопатами
Колють штик-ножем
Якщо після всього
Солдатське тіло продовжує жити
Продовжує боротися
Воно стає невразливе
Солдат стає безсмертним
Він стає немовби з граніту
Солдатське тіло стає придатним на все.
З нього можна будувати церкви
Інші фортифікаційні споруди
Бліндажі окопи
Мости у майбутнє
Школи дитячі садочки
Практично все.
Але найкраще його класти наріжним каменем храму
А потім зводити стіну
Яку художники прикрасять Орантою
Чи іншою жінкою з дитям.
Солдат лежить на розі храму
Тримає на собі будівлю від віку до віку
І посміхається
Йому зовсім не прикро
Що ми поклоняємося жінці з дитиною
Хоча це він солдат тримає на собі весь храм
Тримає на собі все.
І лише матері
Які щонеділі провідують своїх маленьких хлопчиків
Котрі стали гранітними солдатами
Вигладжують пальцями шрами на їхньому тілі
Прикривають долонями зазубрини вм’ятини
Знають які ті вразливі
Лише матері знають
Як їм болить.
Немає коментарів:
Дописати коментар