середа, 30 травня 2012 р.

У фантазіях луганського депутата Черкаси штурмує "Восточний освободітєльний корпус"


 "Людина, яка втратила свою мову, – неповноцінна, вона другорядна у порівнянні з носієм рідної мови". Так сказав поет Павло Мовчан... "Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини". А це – слова німецького письменника і мислителя Йогана Готфріда Гердера...

Може, слова українця і німця для нардепів з невизначеною мовною орієнтацією – "нєубєдітєльниє"? Тоді – ці: "Поки жива мова в устах народу – до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків". Це вже сказав Костянтин Ушинський, український та російський педагог українського походження, один із творців педагогічної науки в Росії. Ім ям цієї людини названа Наукова педагогічна бібліотека Російської академії освіти в Москві, педагогічні університети в українській Одесі і російському Ярославлі, гімназії, школи і коледжі в українських Гатчині й Сімферополі та у російській Тулі, вулиці в українських Києві, Сімферополі і Харкові та у російських Петербурзі, Ярославлі й Липецьку...
Чому в державі, де обіцяли "почути кожного", тепер і не намагаються зупиняти купку нардепів, які намагаються протягнути до закону мовні зміни, абсолютно не прийнятні для величезної кількості населення? Поверніться до слів Ушинського – перечитайте їх. Доки є народ – доти і держава є...
Після "мовнопричинного" мордобою у Верховній Раді головний "масовік-затєйнік" теми, плюнувши на парламентські дрес-коди, з явився до зали засідань у футболці, як на пляжі. До того він стверджував, що його законопроект - на розвиток мов усіх нацменшин України. А тут – футболка з портретом Олександра Пушкіна і написами про "вєлікоє русскоє слово" на грудях та написом "За русский язык, за наше единство!" – зі зворотного боку народного обранця. У переліку ж тих мов, яким він наче збирався допомогти, вписані і кримськотатарська, й угорська, і гагаузька...
Чому тоді на футболці – не портрет, скажімо, чудового кримськотатарського поета Амді Гірайбая, підло вбитого у московській Луб янці в 1930 році? А як символ "нашєго єдінства" слугує саме заклик "За русскій язик!", а не, скажімо, заклик до перевидання виважених і складених справжніми фахівцями-педагогами у 70-80 роках минулого століття "Узун кєрван" і "Женавар йортулари" – підручників для гагаузів?
Мова нардепів, які ратують за "спасєніє русского язика" – пересипана типово українським "гиканням" і явно кострубатими мовними конструкціями. "Чістоє проізношеніє" – хіба що в матюках, коли чубляться у залі Верховної Ради. Частина з них так і не спромоглася вивчити мову держави, під небом якої вони "рулять" народом. То це – на "єдінство" цього народу? Чому вписали до розряду областей, де треба "усугубіть ізучєніє язика" Черкащину, коли проти цього висловлюється навіть її губернатор Сергій Тулуб?
Днями товаріщ Владислав Кривобоков, який став депутатом Луганської облради від комуністів Симоненка, запустив на телеекрани жахливий пропагандистський відеоролик, за який в іншій державі вже відповів би перед "відповідними органами". У тому ролику смакує, як в Україні наче лютує громадянська війна, а хороші донбаські хлопці з "Восточного освободітєльного корпуса" зброєю вибивають поганих хлопців із "Західного комітету опору диктатурі" – із Полтави, Черкас, Чернігова, Києва... Мова ролика – російська. У відео – карта з жирно прописаними назвами міст російською мовою. Черкаси російською написані "Черкасы" – з однією літерою "с". Хлопці, куди вам мовами гратися, з вашим їх знанням?..
Підготував: Андрій КРАВЕЦЬ
Джерело:
Прес-Центр

Немає коментарів:

Дописати коментар