субота, 3 серпня 2013 р.

На Черкащині скромно відсвяткували 360-річчя церкви Богдана Хмельницького (ФОТО)

2 серпня святкування 360-річчя родової Іллінської церкви-усипальниці у Суботові на Чигиринщині велелюдним не було, повідомляє видання «Козацький край»… Здивувало те, що у храмовий день, на Святого Іллі, тут зібралися лише зо два десятки місцевих жителів та сотня гостей.


А шкода: гарною була святкова служба Божа, проведена священиками на чолі з Владикою Черкаським і Чигиринським Іоанном та і ювілейна дата, здавалося б, зобов’язувала православних приділити Суботову увагу. Біля старовинної козацької церкви майже не було козаків – зֹ`явилися лише малинове знамено «Вільного козацтва Холодного Яру» та чорний прапор Холодноярської республіки…
Від обласної влади, яка любить називати Черкащину «Богдановим краєм», ніхто не прибув на вшанування знакової для кожного українця церкви, збудованої самим Богданом Хмельницьким.
    Чудово підтримали свято народні митці зі Львова, а делегація від київської «Мамаєвої слободи» подарувала для церкви розкішно оздоблену ікону Покрови, на якій зображені й гетьман Хмельницький та його козаки. До речі, не так давно,11 липня на столичній «Мамаєвій слободі» вже втретє відбувся фестиваль «Віншування Суботова» на честь правнуків особистої гвардії Гетьмана Богдана-Зиновія Хмельницького, на який було запрошено козацьких нащадків з Суботова, Чигирина та Медведівки. Свято «Віншування Суботова» розпочалося тоді зі служби Божої в козацькій Ставропігійній церкві в ім`я Покрова Пресвятої Богородиці – і очолив службу саме настоятель Суботівської Іллінської церкви Отець Володимир Гладковський – саме тієї церкви, котра збудована в Суботові коштом Богдана Хмельницького…
  
Чудово підтримали свято народні митці зі Львова, а делегація від київської «Мамаєвої слободи» подарувала для церкви розкішно оздоблену ікону Покрови, на якій зображені й гетьман Хмельницький та його козаки. До речі, не так давно,11 липня на столичній «Мамаєвій слободі» вже втретє відбувся фестиваль «Віншування Суботова» на честь правнуків особистої гвардії Гетьмана Богдана-Зиновія Хмельницького, на який було запрошено козацьких нащадків з Суботова, Чигирина та Медведівки. Свято «Віншування Суботова» розпочалося тоді зі служби Божої в козацькій Ставропігійній церкві в ім`я Покрова Пресвятої Богородиці – і очолив службу саме настоятель Суботівської Іллінської церкви Отець Володимир Гладковський – саме тієї церкви, котра збудована в Суботові коштом Богдана Хмельницького…
 Екскурс в минуле
Ще до 1918 року серед мешканців колишньої гетьманської резиденції в селі Суботові, що біля Чигирина, в пам`ять про Великого Гетьмана й «золоті часи» козаччини існувала таємна сакральна традиція, яка полягала в тому, що кожного року на Петра на одному з малоприступних численних островів серед плавнів річки Тясмин, далеко від людського ока та царських жандармських вивідувачів, суботівські «діди», праправнуки особистої гвардії Богдана Хмельницького, збиралися на символічну військову Раду. І на тій таємній Раді «козацьких правнуків» уже на той час прості селяни обирали з-поміж себе …гетьмана і козацьку старшину – осавула, писаря, суддю, скарбника й полковників! Обирали наші прадіди й доручали їм знаки їхньої гідності – козацькі клейноди – оту символічну козацьку комишину – первісний символ влади як незмінність гетьманської традиції на Україні. Про ці вибори знали тільки вибрані суботівські «діди», решта ж суботівців знала тільки про те, що «дідів» треба слухати, й не вільно в них ні про що запитувати, бо так воно «од старих часів ведеться». Так-бо, вмираючи, заповідав своїм суботівським козакам сам Богдан-Зиновій Хмель, щоб, якщо станеться яка лиха година і Вкраїна перестане бути козацькою, то вони мають «пильно переховувати» для нього владу і клейноди, аж доки він по них «не зголоситься». Самі «діди» аж до 1918 року свято вірили, що мине лиха година і що в козацькій Україні має знову «об`явитися» Гетьман-Богдан, що він видасть «золоту грамоту», приверне «людям» давній «козацький присуд» і буде гетьманувати в Україні – сам він і його діти – «доки сонця – світу»…
Петро ДОБРО, фото Олега ОСТРОВСЬКОГО

Немає коментарів:

Дописати коментар