Що з того, що забули заповіти
Й країну розкрадаємо твою...
7 січня цього року Черкащина відзначала не лише Різдво. 1954 року цього дня область була утворена.
60 років тому на мапі України з'явилась нова область - Черкаська. З
дитинства я пишаюся, що народився в центі області - Батьківщини
Т.Г.Шевченка - місті Черкаси. Адже Моринці, Шевченкове (Керелівка), де
народився і провів дитинство майбутній поет, відносяться нині до Звенигородського району і рівно 60 років тому стали відноситися до
Черкаської області.
Тож, і мені пощастило народитися та провести переважно більшу частину свого життя на землі, на якій і в дитинстві, і в більш поважному віці наш Пророк, Тарас залишив свої відбитки. Тут він ходив у дитинстві, відвідував ці землі й пізніш. Тут він мріяв збудувати свою хату. Тут, на Чернечій горі, він отримав місце спочинку. І все це - Черкащина. До речі, будучи ще школярем, десь у 5-6 класі, нас повезли до шевченківських місць на Звенигородщину. І звідти, де знаходилась хата батьків Шевченка - тоді ще клапоть землі, де було вкопане просто жорно - я набрав жменю землі. І ця жменя протягом понад сорока років супроводжує мене, де б я не був у цьому світі.
Тепер же, відзначивши 60-річчя утворення Черкаської області, ми, разом з усією Україною готуємось до величної дати - 200-річчя від дня народження поета. Ювілей, котрий вся українська спільнота не лише в Україні, а й в усьому світі готується гідно зустріті, відзначити, відсвяткувати.
До цієї дати готуються, приводять до відповідного стану місця, пов'язані з іменем поета. Музеї, заповідники, меморіали тощо.
До пам'ятного Ювілею залишилося три тижні.
До цієї дати готувався і Черкаський академічний музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка. До Ювілею готувалася вистава-тетралогія Богдана Стельмаха під режисурою Сергія Проскурні "Тарас". Планувалося представити на черкаській сцені всі чотири частини тетралогії протягом одного дня. Так, усі чотири частини режисер запланував показати глядачам до 200-річчя з дня народження Кобзаря.
Але, ні Богдан Стельмах, ні Сергій Проскурня не уявляли собі, хто нині керує Черкаською (двічі ювілейною!!!) областю. А керує нею "нєудобопомінаємий" кавалер масонського Ордена Св. Станіслава, Герой України (не приведи, Господи!), власник іспанських маєтностей Сергій Тулуб.
Тож, і мені пощастило народитися та провести переважно більшу частину свого життя на землі, на якій і в дитинстві, і в більш поважному віці наш Пророк, Тарас залишив свої відбитки. Тут він ходив у дитинстві, відвідував ці землі й пізніш. Тут він мріяв збудувати свою хату. Тут, на Чернечій горі, він отримав місце спочинку. І все це - Черкащина. До речі, будучи ще школярем, десь у 5-6 класі, нас повезли до шевченківських місць на Звенигородщину. І звідти, де знаходилась хата батьків Шевченка - тоді ще клапоть землі, де було вкопане просто жорно - я набрав жменю землі. І ця жменя протягом понад сорока років супроводжує мене, де б я не був у цьому світі.
Тепер же, відзначивши 60-річчя утворення Черкаської області, ми, разом з усією Україною готуємось до величної дати - 200-річчя від дня народження поета. Ювілей, котрий вся українська спільнота не лише в Україні, а й в усьому світі готується гідно зустріті, відзначити, відсвяткувати.
До цієї дати готуються, приводять до відповідного стану місця, пов'язані з іменем поета. Музеї, заповідники, меморіали тощо.
До пам'ятного Ювілею залишилося три тижні.
До цієї дати готувався і Черкаський академічний музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка. До Ювілею готувалася вистава-тетралогія Богдана Стельмаха під режисурою Сергія Проскурні "Тарас". Планувалося представити на черкаській сцені всі чотири частини тетралогії протягом одного дня. Так, усі чотири частини режисер запланував показати глядачам до 200-річчя з дня народження Кобзаря.
Але, ні Богдан Стельмах, ні Сергій Проскурня не уявляли собі, хто нині керує Черкаською (двічі ювілейною!!!) областю. А керує нею "нєудобопомінаємий" кавалер масонського Ордена Св. Станіслава, Герой України (не приведи, Господи!), власник іспанських маєтностей Сергій Тулуб.
В масони і таких беруть...
Запрошую вас, дорогі читачі, подивитися, у якому стані нині знаходиться
театр. До речі, влада, яка владарює нині на землі Тараса,
проінформувала нас, що театр, на величний ремонт якого у минулому році
була виділена з бюджету немала сума, відремонтується не раніш кінця
травня... Тож, плакав 200-річний ювілей Кобзаря для служителів Мельпомени та прихильників її в Черкасах...
Встань же, боже, суди землю
І судей лукавих.
На всім світі твоя правда,
І воля, і слава.
от в такому театрі і потрібно показати спектакль! запросити тулуба і щиро подякувати!
ВідповістиВидалити