Майдан у творчості художника.

Днями до мене зателефонував товариш, побратим Микола Теліженко, художник, скульптор, а головне - патріот. Запросив до себе в майстерню. За пару годин ми зустрілись. Микола завжди, скільки пам'ятаю, не може навіть спілкуючись, відірватись від роботи. І розмова наша точилась, як то кажуть, "без відриву від виробництва". Тим паче, що робота була щонайактуальніша: готувався цикл витинанок, присвячений подіям на Майдані. Деякі з робіт були вже готові, інші знаходилися у роботі.
    З великим захопленням майстер продовжував різати папір. І з кожним прорізом народжувались образи й події: вогні Майдану, козак Михайло Гаврилюк, різдвяна "йолка" Майдану тощо.    Працюючи, Микола розповідав, як його надихнули на створення цього циклу події, що вирували й продовжують вирувати в серці країни, на головному майдані столиці.   Розповів, що перша витинанка з'явилась 3 грудня, після подій ночі з 30-го листопада на 1 грудня.

  Вогні на Майдані. Присвята Руслані Лижичко.

Козак Михайло, беркутня і всяка чортівня. Присвята Михайлові Гаврилюку.
Різдво на Майдані.

Як бачимо, художник серцем на Майдані. В циклі витинанок, присвячених цим подіям, майстер відобразив усі мізансцени, які відбувалися - буремний вихор вільнолюбного люду  навколо Монумента Незалежности, гордо піднята голова роздягнутого догола беркутнею козака, вільна, "революційна йолка"...
   В стані завершення витинанки під назвами "Пієта на Грушевського" (пієта  в іконографії - сцена оплакування Марією свого сина  Христа)  та "Гірше ляха свої діти її розпинають". На папері бачимо оскаженілу беркутню розділену з повсталим народом розп'яттям , обрамленим терновим вінком.
   Одним словом, ці витинанки вразять будь-кого, хто перегляне їх. Не залишать байдужим не лише пошановувачів прекрасного, а й звичайних, патріотично налаштованих людей.
  На Черкаському Майдані.