Черкащина. Про гармати, музи і не тільки...

Учора друзі організували зустріч зі мною емігранта з Америки, з Чікаго. Він приїхав у відпустку, а заодне на прохання моєї "віртуальної" знайомої, працівниці газети "Українське слово" та телеканалу UA9tv, зібрати відповідну сьогоденним подіям в Україні інформацію.         Василя (так звати "американця") відразу ж познайомили з В'ячеславом, нашим товаришем, який займається волонтерською діяльністю: збирає й відправляє на схід все, що тільки можна, необхідне для наших вояків. Це і продукти харчування, і одяг, і взуття. Закінчуючи бронежилетами, біноклями,  тепловізорами, приладами нічного бачення тощо. Учора ж Василя взяли з собою на чергове завантаження.
   Я ж узявся допомогти в зустрічах головним чином з представниками культури й мистецтва, які у той чи інший спосіб допомагають українським бійцям.
   Для прикладу:
Олександр Бабенко, відомий в Україні та й за її межами бард, сам колишній учасник бойових дій, вже провів ряд концертів в Черкаській області (учора ввечері приїхав з чергового такого, що відбувся у Каневі). Під час цих концертів проводився збір коштів для допомоги "фронту". За ці кошти та кошти місцевих меценатів Олександр закуповує необхідні бійцям АТО речі. А 1 жовтня він вже сам з цими речами та свєю музикою відправляється в зону АТО.
 

Наш побратим кобзар Василь Лютий (Живосил) також вже провів ряд благодійних концертів та концертів у військових частинах на допомогу бійцям АТО.













Іван Фізер, скульптор, Заслужений художник України, вже не раз брав участь у аукціонах в різних містах нашої країни. Його картини продавались найпершими й за найвищою ціною. Кошти від продажу творів художники перераховували на допомогу армії.

Про творчі результати в допомозі нашій армії родини Теліженків -  Миколи та Олександри - я вже казати не буду. Про це  писано-переписано у наших ЗМІ. Просто додам - їхній син Тарас зараз там...

Тарас.

Пам'ятник Небесній сотні, роботи Миколи Теліженка, встановлений в Холодному Яру.


Черкаський академічний музично-драматичний театр ім. Т.Шевченка щойно відкрив новий сезон. Це відкриття було присвятою воїнам. А позавчора там було відіграно виставу, кошти від якої  переказано нашим героям.
   Також у нас з Василем заплановані зустрічі з воїнами Прикордонного центру Оршанець, батальйонів "Черкаси", "Айдар", які вже повернулись з місць боїв. До речі, один з них - крайовий отаман Вільного козацтва Холодного Яру, що входить нині до "Айдару", Олег Островський.
Олег праворуч.
І з ним я обов'язково познайомлю Василя...
  О! Ще познайомлю зі священником, настоятелем Храму Покрови, який зараз є військовим капеланом. Отець Назарій телефонував і повідомив, що сьогодні-завтра приїде на декілька днів.
Тож, багато треба встигнути... І побачать українці заокеанські, що війна торкнулась усіх в Україні...