
Це неподобство не залишилося безкарним з грузинського боку. Один з організаторів був убитий (підірваний) у власному туалеті, він помер в муках у власному лайні, ще один був підірваний у власній ванні. Ще шістьох ліквідували снайпери. У 2008 році вже інші більш молоді і зухвалі терористи публічно забили грузинського сержанта (згодом героя Грузії Гиоргия Анцухелідзе) за те, що він відмовився розголошувати будь-яку інформацію і вставати на коліна.
Організатор цього злочину був спійманий грузинськими спецназівцями в Цхінвалі (у той час він контролювався російськими військами, які провели операцію в лігві «чудовиська»). Осетинський терорист відбуває покарання в грузинській в’язниці в, коректно кажучи, несприятливих умовах. Українські спецслужби, керівники спецпідрозділів різних відомст безумовно знають про цей досвід та засоби досягненння вищезгаданих результатів.
Питання полягає в наступному, чи мають очільники держави мужність та наснагу для таких дій? Якщо цікавлять діталя, далеко їздити не треба Міхо Саакашвілі надасть потрібну інформацію. Якщо офіційні очільники держави не наважаться на таку помсту, можливо вони принаймні не будуть заважати в Україні тим хто хоче і має відвагу помститися за Україну, за українців, за Божу правду. Хіба це забагато?
Джерело: http://ukrmir.info/
Немає коментарів:
Дописати коментар