2 червня 1919 р. розпочався загальний наступ Армії УНР на
схід проти військ московського агресора, які тисли її з того боку.
Наступ розгорнувся по всьому фронту від Кременця до
Кам’янця-Подільського. Він став можливим після прибуття у травні
Запорожців, які через Румунію пробилися до своїх військ з оточення під
Вапняркою. На північній ділянці фронту наступ вели Запорожці Володимира
Сальського і Січові Стрільці Євгена Коновальця, а на півдні – Залізна
дивізія Олександра Удовиченка (на світлині - вояки Залізної). Це був початок легендарного Походу Армії
УНР на Київ і Одесу 1919 р., докладно описаний в однойменній книзі
Миколи Капустянського, безпосереднього учасника тих подій. На превеликий
жаль в українських довідкових виданнях ще й досі нічого не знайдеш про
ті славні бої за Українську Народну Республіку. І навіть в “Енциклопедії
історії України”, яка вийшла нещодавно. Тому ці події невідомі загалу, а
лише фахівцям. Відповідно й вшанування цих подій громадськістю зовсім
відсутнє. Про державний рівень помовчимо. То ж як виходить? Ті козаки не
за Україну на смерть ішли?
Немає коментарів:
Дописати коментар