Літо та красень-Дніпро навіяли написати про це.
Що не кажіть, а були часи... Як тільки на Дніпрі починалась навігація, так і рясно на Дніпрі ставало від флоту: великі й малі пароплави, баржі самохідні й несамохідні. І - справжня радість для нас малих - Ракети, Метеори, Комети!..
До Києва з Черкас (тоді як ще греблі канівської не було) на Ракеті чотири з половиною години, а назад, до Черкас, це вже за течією - чотири години рівно. Ходили (чуть бува не написав - плавали))) не лише до Києва. Ходили й до Дніпропетровська, Запоріжжя, до нашого Канева тощо.
Метеор.
Під час рейсу було досить цікаво: поза салоном - з вітерцем, а в салоні, у якому завжди працював буфет - з морозивом, ситром, а, коли стали вже дорослими, то й з пивком!
Ракета.
Ціни на квитки до Ракети чи Метеору були досить доступними - щось чотири-п'ять рублів до Києва. А ходили ці красені на підводних крилах з 6 ранку десь до 6 вечора з інтервалом 4 години.
Головне ж у мандрівці Дніпром - це неповторні, чарівні краєвиди!
З розпадом Союзу усі ці Ракети і Метеори досить швидко зійшли з маршрутів. Рух на підводних крилах, а особливо момент підйому на них, вимагає колосальних витрат палива. Експлуатувати такі судна, зберігаючи при цьому низькі ціни на проїзд, могла собі дозволити тільки країна з величезними запасами нафти.
У новітній історії України було дві спроби відновлення маршрутного пасажирського судноплавства на Дніпрі. У вересні 2011 року було урочисто відкрито у Каневі споруду зі скла і металу, названу Авто-Ріка. За задумом авторів, вона повинна була відігравати відразу три ролі – автовокзалу, річкового вокзалу і туристичного центру.
Це була епоха підготовки до Євро-2012, коли будувалися автобани і запускалися швидкісні потяги Інтерсіті-плюс, тому ідея не здавалася настільки вже утопічною. Тоді Міністерство інфраструктури вело переговори з власниками судноплавних компаній, і вже у квітні 2012-го з Києва до Канева (на жаль, не до Черкас) повинні були вирушити перші теплоходи. Але вокзал досі приймає тільки автобуси.
Зараз вже третій рік по акваторії вздовж Черкас ходить прогулянковий теплоходик. Від річкового порту вверх по течії трохи поза міст і назад. Цікаво, комфортно, приємно. Аде це - всього-навсього прогулянка... Може колись і відновиться пасажирський флот...
Звичайно, якщо й відновлять якісь річкові пасажирські рейси, то можна лише уявити, які будуть на це задоволення ціни!
Що не кажіть, а були часи... Як тільки на Дніпрі починалась навігація, так і рясно на Дніпрі ставало від флоту: великі й малі пароплави, баржі самохідні й несамохідні. І - справжня радість для нас малих - Ракети, Метеори, Комети!..
До Києва з Черкас (тоді як ще греблі канівської не було) на Ракеті чотири з половиною години, а назад, до Черкас, це вже за течією - чотири години рівно. Ходили (чуть бува не написав - плавали))) не лише до Києва. Ходили й до Дніпропетровська, Запоріжжя, до нашого Канева тощо.
Метеор.
Під час рейсу було досить цікаво: поза салоном - з вітерцем, а в салоні, у якому завжди працював буфет - з морозивом, ситром, а, коли стали вже дорослими, то й з пивком!
Ракета.
Ціни на квитки до Ракети чи Метеору були досить доступними - щось чотири-п'ять рублів до Києва. А ходили ці красені на підводних крилах з 6 ранку десь до 6 вечора з інтервалом 4 години.
Головне ж у мандрівці Дніпром - це неповторні, чарівні краєвиди!
З розпадом Союзу усі ці Ракети і Метеори досить швидко зійшли з маршрутів. Рух на підводних крилах, а особливо момент підйому на них, вимагає колосальних витрат палива. Експлуатувати такі судна, зберігаючи при цьому низькі ціни на проїзд, могла собі дозволити тільки країна з величезними запасами нафти.
У новітній історії України було дві спроби відновлення маршрутного пасажирського судноплавства на Дніпрі. У вересні 2011 року було урочисто відкрито у Каневі споруду зі скла і металу, названу Авто-Ріка. За задумом авторів, вона повинна була відігравати відразу три ролі – автовокзалу, річкового вокзалу і туристичного центру.
Це була епоха підготовки до Євро-2012, коли будувалися автобани і запускалися швидкісні потяги Інтерсіті-плюс, тому ідея не здавалася настільки вже утопічною. Тоді Міністерство інфраструктури вело переговори з власниками судноплавних компаній, і вже у квітні 2012-го з Києва до Канева (на жаль, не до Черкас) повинні були вирушити перші теплоходи. Але вокзал досі приймає тільки автобуси.
Зараз вже третій рік по акваторії вздовж Черкас ходить прогулянковий теплоходик. Від річкового порту вверх по течії трохи поза міст і назад. Цікаво, комфортно, приємно. Аде це - всього-навсього прогулянка... Може колись і відновиться пасажирський флот...
Звичайно, якщо й відновлять якісь річкові пасажирські рейси, то можна лише уявити, які будуть на це задоволення ціни!
Немає коментарів:
Дописати коментар