понеділок, 1 червня 2015 р.

Про "черкаського Шиндлера". До Дня захисту дітей

Ще декілька років тому наша Громадська організація "Воля ХХІ" зверталась до міської та обласної влади з пропозицією увічнити в нашому місті пам'ять про цю легендарну жінку. А дізналися ми про її подвиг з книжки, виданої  зокрема нашими друзями, істориками В.Масненком,  Ю.Присяжнюком, С.Шамарою "Дослідницьким полем війни, без ідеологічних окопів...". У цій книжці міститься розділ, присвячений Олександрі Шулежко, під авторством працівниці нашого краєзнавчого музею Раїси Загоріної.
  Пізніш я зустрічався з п. Раїсою, вона знайомила мене з матеріалами про Олександру Максимівну, ми радилися, яким шляхом дійти до увіковічнення пам'яті про цю жінку в Черкасах.
   Від себе додам, що О.Шулежко в часи мого дитинства працювала в реєстратурі міської дитячої консультації і я  мав можливість бачити її...

Ось що пише про останні події, пов'язані з іменем цієї Праведниці світу "Прочерк":

Фільм про героїчну українку Олександру Шулежко, або як її ще називають черкаського Шиндлера, презентували 28 травня в Черкасах.
Це – вже четверта така зустріч-презентація після виходу документального фільму в ефір 9 травня на «Першому національному», повідомляють у прес-службі Черкаської ОДА.
Показ стрічки в рідному місті відбувся в день народження Олександри Максимівни, а розповісти подробиці, які не увійшли до фільму, приїхала її рідна донька Лариса Федорівна.
– Дуже символічно, що презентація в рідному місті відбувається саме в день народження Олександри Максимівни. Тому що цей фільм – присвята як пані Шулежко, так і багатьом мільйонам людей, які героїчно зустріли страшну фашистську навалу на окупованих територіях, – сказала директор черкаського обласного краєзнавчого музею Алла Кушнір.
«Олександра Шулежко. Доля Праведниці» – історія звичайної черкащанки, яка в часи Другої світової війни врятувала близько сотні черкаських сиріт, зокрема і єврейської національності, за що ризикувала поплатитися не лише власним життям, але й життями рідних дітей. Однак як вдячність після війни отримала ярмо «ворог народу», відсутність роботи і лише за один день до смерті у 1994 році – заслужене визнання. Посмертно ж, у 1996 році, єврейська спільноті удостоїла її найвищою нагородою – званням «Праведниці народів світу».
Автор фільму Володимир Качур розповідає: створення фільму розпочалося ще в 2011 році, а головний лейтмотив кіноісторії – перемога людяності над смертю.
– Це – не просто глибока чи драматична історія. Це фантастична розповідь, яка, на жаль, не популяризована. А основна ідея фільму – показати сучасникам, що існував і інший світ: гуманний і милосердний, – підкреслив Володимир Качур.

Немає коментарів:

Дописати коментар