вівторок, 16 червня 2015 р.

Хто всрався ?! – Ето нє я!

userpic_437 Сашко Лірник.
                                  
                                    – Пєтя! Нашего Ванечку в Украінє убілі!
                                    – Малчі, дура! Нєбила у нас нікакого Ванькі! Ілі ти на піндовсав работаєш?



Маю старшого брата Віхтора.
Троюрідного.
А «Віхтор»,бо так у нас в селі кажуть.
Він служив в совєцькій армії на Далекому Сході. Якраз тоді,коли була «войнушка» з Китаєм за острів Доманський.
Ми про ту «войнушку» нічого не знали,тільки слухи якісь доходили. І ще пам’ятаю підпилого дядька в міському автобусі,який всім голосно пояснював,що з Китаєм воювати не можна,бо «вони як полізуть,то патронів на них не вистачить».
От і брат нічого не розказував про те. Не любив про таке розповідати. Мова про інше.
Мова про кацапів.
Служив він чи то замкомвзвода,чи ще якось там.
А за совітів в армії служили представники всіх народів великого сесесера. От і були всі на виду як на долоні у командира. Я далекий від расизму,чи нацизму,чи як там його називайте , але і не можу заперечити ,що ,хоч усі люди рівні ,але свою ментальну національну відмінність мають точно.
Дуже гарно це показано в дотепному анекдоті про Пєтьку і Чапаєва.
Пєтька: «Васілій Івановіч , а правда шо ви єврей?»
Чапаєв (поправляючи на переніссі окуляри) : «Відітє лі ,Пьотр…» :-)
Так от , братик розказував про службу в СА з солдатами різних національностей, але завжди виділяв дві – українців (як він казав «хахлів» – пережиток совкової класифікації національностей) і росіян ( відповідно «кацапів»).
Розмова ця була задовго до нападу фашистсько-російських загарбників на Україну , тому в упередженості Віхтора я звинуватити не можу.
Головною рисою українців він називав упертість, сміливість і рішучість.
Його слова : «От як в підрозділі є «хахли», то проблем не буде ні з чим. Що не можна зробити, то пошли «хахла» – все зробить і все знайде і виконає. Навіть якщо зробити не можна, то він на зубах витягне і зробить. І нічого,зараза,не боїться. Тіки запрягає довго, відмовляється і не хоче. Але як вже пішов , то за ним верби золоті цвітуть і все зробить,всіх перепре, а зверху ще й гільце поставить!
-А «кацап»- то не солдат, то батіг з клоччя. Завжди пробує обдурити, завжди вкрасти і сам же своїх закладе по повній програмі. Бздить і підлість робить. Особливо москвичі. Чи їх там спеціально такими навчають? А головне те, що впіймали на гарячому – так він стоїть і відмовляється –«Це не я!» .Тьху!»
Згадую зараз слова братика і дивлюся на російських агресорів,як вони по своїх стріляють щоб сліди замести, як відмовляються від своїх же військових. Кидають поранених і порушують слово офіцера. Навіть офіцерів здають. Як своїх загиблих загортають в рови безіменні як собак бродячих.
–Єто нє ми. Наших там нєт! Єто отпускнікі ! Оні заблуділісь ! Оні давно уволілісь ! Ето нє маєго сина магіла! Он січяс рядом са мной сідіт. А, он у вас убітий лєжит ? Тогда у меня ваабщє сина нє било!
Більшої підлоти у світі немає. Та і не було.
Ніби як у воду дивився братік. Все чисто як він розказував.
Яким чином це падлюче бидло збирається перемагати і захоплювати Україну і весь світ? Всі армії тримаються на честі і духові. А тут ні честі , ні духу.Тіко сморід від портянок і матні .
В совєцькій армії все трималося на українських сержантах – це вам будь-хто із служивих підтвердить. На нашому духу козацькому.
Ми своїх точно не кидаємо і за кожним загиблим героєм вся Україна плаче як за Морозенком. І кожного як не держава нещасна,так народ одягне,озброїть і підтримає.
А хуйловська армія – хоч і велика і пропіарена, а насправді зібрана із таких же брехливих і сцикливих юнітів ,про які розказував Віхтор.
Тут головне щоб наше командування не бзділо.
Та і ви не бздіть там сильно на диванах.
Бо хлопці наші,воїни, на рівному місці вперлися рогом, зубами вчепилися і перемелюють цього колоса на глиняних ногах.
І перемелять , а зверху ще й гільце поставлять.
І буде стояти обісране кацапсько – фашистське чмо перед всім світом і скиглити : «Ето не я!»

Немає коментарів:

Дописати коментар