Олег Чепеленко працював учителем у рідному селі на Харківщині. Коли настала біда, він залишив стареньку маму, і взяв в руки зброю. Йому було всього 27 років, коли довелося прийняти останнє рішення в життя.
Редакція Politinfo просить всіх небайдужих вшанувати, хто як може, пам'ять справжнього воїна, який виконав свій обов'язок до кінця, і сміливо заглянув в очі смерті, яка постала перед ним у вигляді загону російського спецназу. Ось як згадує про це мужню людину Ірина Капюшон з Полтави.
07.08 рік, як 27-річний снайпер 92 бригади Олег Чепеленко при взятті в полон підірвав себе і ще 3 російських спецназівців, шестеро були поранені. Тоді ще загинув наш прапорщик Микола Стоцький, а солдат Іван Бойко на довгі місяці потрапив в полон.
Однак сьогодні збираються бійці з усіх куточків України, щоб вшанувати Олежіну пам'ять в маленькому селі Лукашівка (Харківської області), де жив і працював вчителем інформатики. Він був єдиним сином і тепер у його матері більше нікого немає ... До цього часу вона ще не може прийти в себе, хоча його друзі і побратими її підтримують. Цей хлопець зробив справжній подвиг і він з нами і ми будемо згадувати його знову і знову.
Немає коментарів:
Дописати коментар