От після голодомору ці пані і залишились на фото на пам’ять потомкам, а “понаєхалі” переселенці в кокошніках, хто волею долі, хто примусово, а хто на заробітки на кістках заморених, потомки яких от і позвали своїх земляків на поміч, бо не вдалось побороти відроджених українців…. Їм і не збагнути,що земля наша вертає нас сторицею.
четвер, 17 листопада 2016 р.
Горлівка, 1954 Рік – Чомусь Не Видно Балалайок І Кокошників. Земля Наша Вертає Нас
От після голодомору ці пані і залишились на фото на пам’ять потомкам, а “понаєхалі” переселенці в кокошніках, хто волею долі, хто примусово, а хто на заробітки на кістках заморених, потомки яких от і позвали своїх земляків на поміч, бо не вдалось побороти відроджених українців…. Їм і не збагнути,що земля наша вертає нас сторицею.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар