пʼятниця, 17 лютого 2017 р.

Згадаємо...

Світлина від Roman  Koval.
На світлині Дмитро Корпань
Фото архіву Олександра Солодаря
КОРОТКА ДОВІДКА
Загін ім. Чорноти, або Комітет Визвольного фронту України
1946 року Дмитро Корпань, який “зі зброєю і без документів” утік із Колими в рідне село Ташлик Смілянського району Черкаської області, створив загін ім. Чорноти на пам’ять про холодноярського отамана Андрія Чорноту. Влітку 1946 р. у відділі, окрім Дмитра, були Володимир Король (його заступник, також із Ташлика), Анатолій і Валентин Рибалки, Володимир Коваленко, Олександр Маслюк, Леонід Рак та Іван Гончаренко. У повстанській присязі, яку написав Корпань, говорилося: “Той, хто вступає в організацію, яка бореться за звільнення України, зобов’язується віддати всі сили, вміння, знання, а якщо буде потрібно, то й життя за визволення України”.
Улітку 1946 р. повстанці здійснили низку диверсійно-терористичних актів проти комуністичного активу.
19 вересня 1946 р. в с. Ташлику органи МҐБ арештували повстанців. Документи кримінальної справи свідчать, що вони вирішили “шляхом терору, диверсії і антирадянської агітації вести боротьбу проти радянської влади і комуністичної партії, за ліквідацію колгоспів і створення на Україні “самостійної” буржуазної держави”. Найстаршому холодноярцю виповнилося на той час 24 роки, наймолодшому – 16.
Пощастило уникнути арешту лише Анатолію Рибалці.
Під час обшуків у чорнотівців виявлено вогнепальну зброю, бойові гранати, агітаційні матеріали, художні твори антирадянського змісту, написані Дмитром Корпанем та Анатолієм Рибалкою.
28 – 29 листопада 1946 р. Військовий трибунал військ МВС Київської області засудив Дмитра Дмитровича Корпаня, Володимира Даниловича Короля, Володимира Васильовича Коваленка й Олександра Степановича Маслюка до розстрілу, Івана Гавриловича Гончаренка – на 20 років позбавлення волі, Валентина Юхимовича Рибалка – на 15 р., а Леоніда Федоровича Рака – на 10 років.
17 лютого 1947 р. в Києві ворог безжально позбавив життя Дмитра Корпаня, Володимира Короля, Володимира Коваленка й Олександра Маслюка.
Слава борцям за волю України!
“Незборима нація”

Немає коментарів:

Дописати коментар