Запекла війна розгорнулась за посаду директора Черкаського обласного краєзнавчого музею. Як кажуть у його стінах, щоб всунути у крісло очільника потрібну людину, посадовці начебто вдавались і до вивертів, і до погроз. Події, що відбуваються, працівники вже назвали рейдерським захопленням закладу. І сьогодні у музеї склалась абсурдна ситуація, коли по факту в установи є аж дві директорки – нова, призначена рішенням сесії обласної ради, та колишня, спосіб звільнення якої викликає питання…
Вже кілька місяців у колективі Черкаського обласного краєзнавчого музею бушує буревій. А збурила його зміна в законодавстві, згідно із якою призначення директорів закладів культури має відбуватись тільки за конкурсом. Тодішній начальник управління культури Черкаської облдержадміністрації Олег Островський обіцяв, що процес буде чесним і прозорим. Але при його втіленні стався збій, а працівники музею заговорили про «схеми» та фальсифікації.
І тут рейдерство?
– Вже відбулось два конкурси по визначенню претендентів на посаду. У першому влада зробила ставку на Сергія Ганницького. Та переможця не визначили, бо жодна кандидатура не набрала необхідну кількість голосів. Другий же відбувся із такими порушеннями, що визнавати його результат було б і незаконно, і нерозумно. Вважаю, що внаслідок змови групи посадовців відбулось рейдерське захоплення посади директора, – виклав свою точку зору завідувач відділу охорони пам’ятників історії та культури, голова профспілкового комітету трудового колективу закладу Олександр Шумейко.
Він розповів, що згідно з законом, конкурс має проводитись на вакантну посаду. Але весь період його проведення Алла Кушнір залишалась чинним директором музею.
Хоча із логіки, керівництво управління культури мало б змінити форму трудового договору із директором.
Конкурс мав відбутись за два місяці, але затягнувся майже на три. Що є грубим порушенням.
На переконання Олександра Шумейка, порушено і принцип неупередженості членів конкурсної комісії. У неї входив сам Островський та один представник громадськості, який брав участь у конкурсі на посаду директора іншого закладу культури, котру зрештою і обійняв.
Як запевнив Олександр Шумейко, обидва, разом із усіма представниками управління, підтримали Ірину Собко, ставку на яку і зробила влада у другому конкурсі.
Весь цей період у колективі музею потужно циркулювали чутки про тиск на членів комісії. Кажуть, певні посадовці лякали одних тим, що у разі «неправильного» голосування у них виникнуть проблеми у науковій чи культурницькій діяльності, а інших – раптовим закінченням грошей на друк їхніх праць.
Звільнення директора незаконне
У цьому переконані і Алла Кушнір, і Олександр Шумейко. Бо Аллу Кушнір із посади директора звільнено наказом, датованим 9.06.2017 і підписаним заступником голови ліквідаційної комісії управління культури Миколою Суховим. Хоча відповідно до статуту музею і повноважень управління культури Черкаської ОДА, такий наказ має підписати начальник управління культури. А ще Аллу Кушнір не повідомили про звільнення, і з наказом не ознайомили. Про своє звільнення вона дізналася із повідомлення кур’єрською поштою, яке їй надійшло 13.06.2017. В музей же цей наказ надійшов аж 14.06.2017 р. Тим часом, із 11 червня Алла Кушнір на лікарняному.
Два директори
Та пусткою директорський кабінет не залишився. Крісло керівника зайняла Ірина Собко, мотивуючи свої дії рішенням сесії Черкаської обласної ради про її призначення директором від 9.06.2017.
Що ж стосується відставленої керівниці музею, то вона вирішила оскаржити рішення про своє звільнення у суді. Також за для відновлення справедливості та законності готується відповідні звернення до Президента України, Міністра культури, прокурора Черкаської області, начальника ГУ НПУ в Черкаській області, начальника управління СБУ в Черкаській області, політичних партій, профспілок та громадськості.
Фітнес «рулить»?
Поки тривають розборки у «верхах», у «низах» ходять чутки, часом найнеймовірніші. Кажуть, що дружбу Ірині Собко із начальством дав фітнес (її донька, начебто, займається фітнесом у одному клубі із дружиною Олега Островського), і що у її планах створити у музеї фітнес-клуб. І не де-інде, а в кабінеті відділу охорони пам’яток, де працює Олександр Шумейко, якому вже натякнули, що за «боротьбу за правду» він може заплатити посадою.
Під загрозою музейні раритети?
Збурюють колектив і зловісні чутки про те, що вся катавасія із посадою директора закручена для розкрадання коштів або щоб нахабно запхати руки у музейне добро. Кажуть, що так вже було, коли поповнювали колекцію одного із українських президентів. Тим більше, що в Черкаській ОДА досі працюють чиновники, які, начебто, це робили.
Мало хто знає, що у музеях, окрім речей введених у реєстр, є чимало необлікованих музейних предметів. Вони потрібні для мінімізації втрат від ймовірних пошкоджень та інших прикрих випадків, від яких під час організації виставок, ніхто не застрахований. Тож існує загроза, що саме ці «предмети» і прилипнуть до загребущих лап першими.
На думку Олега Островського, конкурс пройшов без порушень
– Як тільки норма закону про конкурси вступила у законну силу, ми зібрали всіх керівників закладів культури обласного підпорядкування і повідомили їх про майбутнє вивільнення і можливість брати участь у конкурсі. Тож вони знали, що їхні повноваження закінчаться після затвердження на посаді переможця конкурсу сесією обласної ради. Конкурс на посаду директора обласного краєзнавчого музею відбувся вчасно, без порушень і у ньому перемогла Ірина Собко. Неправда і те, що я, нібито, чотири місяці не подавав на затвердження облрадою питання про призначення директором музею Ірини Собко. Запевняю, що це було зроблено вчасно. Але через суто політичні причини кілька місяців не відбувались пленарні засідання ради. Тому це рішення облрада ухвалила тільки недавно, – прокоментував екс-чиновник.
А обіцяла ж до репресій не вдаватись
У розмові із журналістом Ірина Собко запевняла, що до репресій, попри остороги із табору незгідних, вдаватись не буде. Після бесіди минуло близько двох місяців, однак за цей час доведені до звільнення «за власним бажанням» восьмеро працівників музею (це близько 10 % персоналу). Причому п’ятеро з них – члени профспілки, опір якої, схоже на те, «нові керівники» бажають або знищити, або підпорядкувати її шляхом маніпуляцій, тобто введення до неї керованих директоркою співробітників.
У колективі кажуть, що у цілковитій таємниці (без обговорення на загальних зборах та узгодження з профкомом) розробляється новий штатний розпис, який, непевне, дасть змогу «звільнитися від непотрібних» та привести до закладу «СВОЇХ». Ведуться розмови й взагалі про зміну колективного договору. Адже саме він регламентує процедуру змін посадових обов’язків та статутних документів тощо.
Чи не найбільше «директорської любові» за цей час «відгріб» голова профкому музею Олександр Шумейко. Навіть у чергову відпустку Шумейко зміг вийти тільки після того, як на директорку нібито нагримало обласне начальство.
Гроші не пахнуть
Прикриваючись, нібито, вказівкою директора департаменту культури у музеї проводять активний курс на «заробляння грошей». Відтепер наукові працівники мають проводити платні майстер-класи (кількість і різноманіття яких просто вражає). Хоч варто було б подумати про ґрунтовну їх підготовку, аби не «сісти у калюжу» та не опуститися до шароварщини, аби не нанести шкоди репутації закладу. Озвучена нова вартість вхідного квитка – 50 гривень, що одразу ж зробить музей недоступним для малозабезпечених громадян (але хто ж зважає на цих жебраків?). Більше того. Розробляється ціла низка додаткових платежів та поборів. Показовий момент. Досі всі тимчасові виставки у вестибюлі музею були безкоштовні і слугували двом основним цілям: по-перше – бути рекламою музейної роботи і зацікавлювати людей відвідати основну експозицію, по-друге – слугувати безкоштовним виставковим майданчиком, на якому маловідомі, але цікаві митці-початківці мали змогу виставити свої роботи. Відтепер – зась! За «баченням» нового керівництва кожен, хто захоче побачити виставку у вестибюлі матиме заплатити 10 гривень. Тож і митці також мають забути про безкоштовний виставковий майданчик.
Феміда судить зі спритністю равлика
І на останок про суди. Перший, про незаконне звільнення Кушнір А.А. перенесений на жовтень з причини неявки відповідача. Другий, про визнання незаконним рішення конкурсної комісії, і як наслідок, призначення нового керівника теж відкладений, бо Собко І.В. домоглася включення себе у судовий процес як третьої сторони і зажадала майже два місяці на ознайомлення зі справою.
Немає коментарів:
Дописати коментар