В селищі Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області мешкає Олександр Володимирович Рибалка – свідомий українець, член Історичного клубу “Холодний Яр”, передплатник українських видань, а ще батько трьох малолітніх дітей, яких виховує у дусі любові до України.
Олександр – приватний підприємець, вирощує вівці та іншу худобу. Його земельні ділянки розміщено так, що він щодня змушений переганяти їх через асфальтову дорогу, яка веде до птахофабрики “Оріль-Лідер”.
Розповідає дружина Олександра, Людмила Сергіївна Рибалка: “Іншої дороги до землі, де ми випасаємо вівці, немає. Охоронці птахофабрики почали забороняти переганяти отару через дорогу, погрожували пастухові, кидали каміння у нього та овець, неодноразово ображали й погрожували пастухові. 13 червня ситуація повторилася. Пастух Сергій Василенко зателефонував моєму чоловікові і сказав, що охоронник КПП “Оріль-Лідер” проганяє стадо овець і заважає випасати їх на полі. Мій чоловік пішов до охоронця розібратися, сказав йому, що він пасе вівці на своїй землі на паях і на землі сільської ради. На територію птахофабрики худоба не заходила. Але охоронник продовжував погрожувати. Виник конфлікт. Недоброзичливці звинувачують мого чоловіка, що він побив охоронця. Насправді це не так, свідки бачили, що мій чоловік, відстоюючи права нашої родини, нікого не бив. Охоронець зателефонував своєму начальнику, вже увечері той погрожував моєму чоловікові у телефонній розмові. Дзвонили і з птахофабрики, казали: “Ми тебе заспокоїмо”. Погрожували і нашій сім’ї. 15 червня мого чоловіка арештували на 15 діб”.
Ось пояснення Олександра Рибалки: “15 червня о 8.00 до мене зателефонував дільничний інспектор Кирпичов і сказав, що мені треба зайти в Петриківське РОВД в якійсь справі. О 9.00 я прийшов до РОВД. Кирпичов сказав, що на мене написали заяву і запропонував дати пояснення. Заява була від охорони ОАО “Оріль-Лідер”, з охоронцем якої у мене виник конфлікт, який спровокував охоронець. Дільничний інспектор, взявши показання, відвіз мене до районного суду. Суддя Іщенко розпочала засідання, не надавши мені права скористатись захистом адвоката, ще й весь час закривала мені рот, не даючи й слова сказати на свій захист. Швидко ухваливши постанову на арешт на 15 діб, із зали суду мене одразу відправили до райвідділу в камеру. Справа явно замовлена та несправедлива. Апеляційну скаргу не прийняли”.
З постанови судді Петриківського суду Дніпропетровської області І. М. Іщенко, яка, покликаючись на ст. 173 КпАП України, 15 червня 2011 р. засудила Олександра Рибалка на 15 діб, так і не видно, за що його покарано. У постанові зазначено, що охоронець А. І. Білоконь “звертався за медичною допомогою 14.06.2011 в 18.30 в лікарню”, але не наведено ні діагнозу, ні акту про завдані побої, тобто немає жодного підтвердження, що охоронця побито. І все ж Олександра Рибалку позбавили волі.
Справу шито білими нитками: вільного селянина, як називає себе Олександр Рибалка, місцева влада вирішила “поставати на місце”, або як сказали працівники птахофабрики, “заспокоїти”.
Свій лист до Історичного клубу “Холодний Яр” Людмила Рибалка завершує так: “Будь-ласка, якщо можна, допоможіть моєму чоловікові. У нас троє малих дітей та багато вдома селянської роботи!”
Перед арештом Олександр Рибалка написав листа до “Незборимої нації”. Публікуємо його, щоб зрозуміліші були причини конфлікту між українським патріотом та антиукраїнською владою.
“Я давно прагнув вивчити історію Визвольної боротьби, але не міг знайти путніх і правдивих книг. І ось у моє життя прийшла газета “Незборима нація” та книги Романа Коваля. Читаю їх і душа обливається слізьми від втрат. Які були люди, які можливості! Але тодішня недоукраїнська влада все занехаяла, втратила. І все ж серце наповнюється гордістю, що я теж українець і належу до нації героїв.
Книжка “Підстави націократії” висвітлює і мої переконання, я згоден, що виборами встановити українську владу і здобути справжню Незалежність неможливо. Тим важче на душі, бо немає потужної української сили. Люди стали байдужими до своєї долі, не знають і не бажають знати героїв і правдивої історії рідної землі. І нація героїв перетворюється на націю холуїв.
Мені від цього дуже важко, я не маю в своєму оточенні однодумців та товаришів. Але я не здаюсь, ні я, ні мої діти ніколи не будемо холуями! Відчуваю себе нащадком Великих героїв. Олександр РИБАЛКА, вільний селянин. Дніпропетровська обл.) (Рибалка О. Пізнавати історію без болю в серці неможливо // Незборима нація (Київ). – 2011. – Червень. – Ч. 6 (304). – С. 4).
Закликаємо українську громадськість стати на захист Олександра Рибалки.
Надавайте моральну та іншу допомогу його родині.
Телефон його дружини Люди – 098-113-22-89.
Телефон Петриківського РОВД – 056-34-2-47-02.
Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”
Koval_r@ukr.net
Немає коментарів:
Дописати коментар