Вчора були 50-ті роковини від дня, поета-шестидесятника, "другого Шевченка" Василя Симоненка. Серце поета перестало битися в ніч з 13-го на 14-те грудня 1963 року. Поховано його в Черкасах, де поет працював останні вісім років.
Днем раніш вшанувати його прийшли черкаські літератори, представники місцевого відділення спілки письменників. А нині поета пам'янули черкаські опозиціонери. Поклали квіти, калину, сказали коротке слово про поета-патріота, прочитали його вірші.
Влада ж жодним словом ніде й не згадала про Василя Сисмоненка.
Люди - прекрасні.
Земля - мов казка.
Кращого сонця ніде нема.
Загруз я по серце
У землю в'язко.
Вона мене цупко трима.
І хочеться
Бути дужим,
І хочеться так любить,
Щоб навіть каміння байдуже
Захотіло ожити
І жить!
Воскресайте, камінні душі,
Розчиняйте серця і чоло,
Щоб не сказали
Про вас грядущі:
- Їх на землі не було...
Немає коментарів:
Дописати коментар