четвер, 8 вересня 2016 р.

Це твоє коріння...

                                                  
Завжди я слухав “Бітлз”.
Ще слухав: “Брігаду С”, “Кіно” ,“Кобзу”, “Акваріум”, “Аукцион”, “Наутілус Помпіліус”, “Звукі Му” та ін. Чомусь не слухав “Алісу”.
Також грунтовно слухав: “Дорз”, “Кінг Крімсон”, “Юрай Гіп”, “Діп Пьорпл”, Боуві, “Грендфанк рейлроадз”, “Степпенволф”, “Кен” та ін. Не слухав: “Скорпіонз”, “Квін”, “Фрі” “Кріденс” та “Єс”.
Кріпко слухав таких хлопців як: Г.Свірідов, Д. Шостакович, Шнітке, Моцарт, звісно ж, І. Бах, а також Тарас Петриненко. Чомусь не йшли на душу (і не йдуть посьогодні) Дебюссі та Шуман.
Паралельно слухав: “Стереолаб”, “ Банко де Гайя” ,“Джихан та Камієн”, Ґрейс Джонс, Емілі Віллз та ін.
Питання:
Чому після всього вищепережитого слухаючи “Через мої ворітоньки”, у виконанні цього немолодого незрячого чоловіка, у моїх грудях починає щось ворушитись і підкочується до горла зрадливий клубок ?
Відповідь:
Це твоє коріння, Іване.

Немає коментарів:

Дописати коментар