Нині, 19 вересня, православна церква згадує чудо Архістратига Михаїла, яке сталося більше ніж тисяча років тому. За легендою, святий врятував від руйнування храм у місті Хонек – повернув воду, якою хотіли її затопити. Цього дня не можна працювати, а слід робити добрі справи та допомагати нужденним.
В Україні Архістратиг Михаїл є одним із найбільш шанованих святих, небесним покровителем Києва. В народній уяві святий Михайло постає славним воїном-захисником знедолених та немічних. Його також вважають суворим суддею: відводить душі померлих на небо і зважує на терезах їхні добрі й погані вчинки. Церква називає його "архістратигом", тобто старшим серед небесних воїнів. На іконах святий Михайло зображений із полум’яним мечем чи довгим списом, котрими пронизує сили зла.
– Наші предки в цей день намагалися дотримуватися посту, не працювати тяжко, адже святий Михаїл у вигляді бідного старця ходить по землі й перевіряє, як його шанують. Готували традиційні страви з меду, варили"медовуху", – розповів буковинський етнограф Микола Шкрібляк. – Люди вірили, що на Михайла може статися будь-яке диво. Поганою прикметою вважалося мити голову цього дня, бо можна "змити розум". Із 19 вересня у буковинських селах розпочинаються храмові свята. За давньою традицією, на храм з’їжджалися люди з навколишніх населених пунктів, у церкві відправляли урочисте Богослужіння. Опісля запрошували гостей на спільну трапезу. На толоці біля церкви чи каплиці розстеляли скатертини, ставили різні наїдки та напитки. Частували старців і убогих, щедро обдаровували їх гостинцями.
Після Михайла день ставав коротшим, а на дворі холодало. Казали:"Прийшов Архангел Михаїл – чекай перших заморозків".
За погодою на "Михайлове чудо" визначали, якою буде зима. Якщо листя на верхівці берези ще зелене – то це до ранньої зими. Синього кольору хмари ввечері – до змін у погоді. Якщо листя осики впали горілиць – це до морозної зими, якщо виворотом догори – до теплої. Якщо іній на деревах на Михайлове чудо, то взимку буде багато снігу.
Немає коментарів:
Дописати коментар