четвер, 20 жовтня 2016 р.

130 років тому народився холодноярський отаман Яків Водяний, “непримиримый враг Советской власти ”

                                                   
ВОДЯНИЙ Яків Михайлович (20.10.1886, м. Сміла Черкаського пов. Київської губ., тепер Черкаської обл. – 10.5.1940, Київ). Військовий і громадський діяч, драматург, підприємець; командир бойової дружини партії есерів, черкаський полковник Вільного козацтва (з 10.1917), повстанський отаман (1921).
Народився в багатодітній селянській родині. Член партії соціалістів-революціонерів (з 1905). Після арешту в 1907 р. відбув піврічне ув’язнення в Лук’янівській в’язниці (м. Київ), після чого висланий на три роки до Наримського краю, звідки втік. 1908 року опинився на еміграції в Австро-Угорщині у Львові. Восени 1908 р. повертається до Києва, де його вдруге арештовують і висилають до Наримського краю, звідки знову тікає. Емігрує до Японії, потім в Австралію. Пише п’єсу “Право Сваволі”. Після Лютневої революції повертається на Батьківщину.
Делегат Першого з’їзду Вільного козацтва. У січні – березні 1918 р. смілянські вільні козаки під його керівництвом беруть участь у боях проти російського війська (особливо успішна операція Вільного козацтва, зокрема і черкаського, була проти 8-ї російської армії в районі ст. Бобринська). 1921 року керує одним зі збройних загонів у районі Холодного Яру, співпрацює з отаманами Ларіоном Загороднім, Юхимом Ільченком, Пилипом Хмарою та іншими.
У травні 1922 р. нелегально переходить кордон із Польщею, де й поселяється. Пише драму “Холодний Яр”, оповідання та мемуари. Перебуваючи у Польщі, працював у відділі розвідки УНР під командою генерала-хорунжого Всеволода Змієнка і полковника Миколи Чеботаріва.
У 1927 – 1930 рр. проводить розвідницьку і підпільну діяльність проти СССР, поширює в Україні нелегальну антисовєтську літературу. Під час окупації росіянами українських земель, які перед тим загарбала Польща, 27 вересня 1939 р. був арештований.
7 лютого 1940 р. Військовий трибунал Київського особливого військового округу зазначав: “Водяной в 1927, 1928, 1929 и 1930 г. г., пребывая на территории Польщи, являлся резидентом разведки “УНР” и проводил активную разведывательную (шпионскую) деятельность против Советского Союза. Водяной, как резидент, проводил вербовку агентов разведки, производил переброску агентов разведки на территорию Советского Союза, давал шпионам задания и принимал информации сведений шпионского характера... Кроме этого, Водяной, будучи непримиримым врагом Советской власти, в прессе на территории бывш. Польщи расспостранял различную к.-р. клевету против страны Советов...”
Засуджений до розстрілу. Вирок виконано у Києві.
1948 року посмертно нагороджено Хрестом Симона Петлюри.
Роман КОВАЛЬ, “Незборима нація”

Немає коментарів:

Дописати коментар