Подивився я тільки що поховали телефону.
Вражений. Зневірився. Заіржав. Різко посмутнів.
Хлопчики і дівчатка, дядьки й тітки, а що ми з цими огрядними стадами згорьованих дебілів будемо робити? Як нам з ним жити в одній Україні?
Там чергу, як до Мавзолею в січні 1924 року і похорони сина шевця в березні 1953 року.
А може ... ну їх всіх нах?
Таке не лікується-профілактіруется, що не перевиховується.
Воно тільки утилізується. Від малого до великого і навіть в стані зачатого плода.
Навіть в Рашке такого феєрверку не побачиш.
Тут деякі хотіли наших земель і територій, тільце донбасско- комісарського і териконів?
Колючку. Колючку в три ряди з кулеметами і собаками.
Ніякого АТО. Все закрити по периметру і рів в три кілометри.
Все відключити. Газ, воду, електроенергію, повітря.
Не варто ця купа фекалій краплі крові українського воїна.
Заур Калмиков
Немає коментарів:
Дописати коментар