Лучанка Валентина Мазурик - незряча та нечуюча жінка з важкою долею та чуйним серцем зв'язала сотні рукавиць, щоб зігріти наших захисників. «Хочу, щоб там їм було тепло», - пояснює вона.
Подружжя «спілкується» за допомогою системи спеціальних символів, тому фактично «голосом» жінки є її чоловік. 19 жовтня вона передала волонтерам з фонду «Серце патріота» чергову партію в'язаних рукавичок та збір лікувальних трав.
«68 пар білих рукавичок я сплела винятково для маскувальних халатів, а 250 - різних. В кожну з них поклала згорнутий листок, в якому є мій вірш-побажання бійцю. Це ж не тільки тепло в руки¸ а й душу зігріває», - тішиться Валентина Мазурик.
Майстриня показала свою шафу переповнену нитками, чимало з них подаровані: «Нитки - дуже болюче питання. Допомагають з ними знайомі, друзі та просто небайдужні люди. Одного разу навіть з Канади надіслали 3 кілограми ниток». Втім, якщо з матеріалом немає проблем, то з робочими руками біда. Немає кому допомогти, багатьом молодим людям байдуже до того, що війна в Україні і зима на носі.
Але попри це, жінка тішиться з того, що їй дякують за подарунки, постійно телефонують бійці: «Як добре на душі стає, коли мені дзвонять хлопці та хвалять мої рукавички, я тоді немов мільйон тримаю в руках».
Немає коментарів:
Дописати коментар