Грузинські вибори, мрії Кремля та «Український Легіон»

                             
Кремль чекає коли в Україні складеться приблизно така ж ситуація як в Грузії. Коли реформатори вийдуть з моди, з тренду і українське суспільство буде підтримувати на виборах сили, готові йти на компроміси з Кремлем. Вони терпляче чекають та сподіваються, що запал Майдану закінчиться, українцям набридне війна, реформи, боротьба з корупцією і вони будуть думати приблизно так:

- Ну які з нас європейці. Не вийде у нас нічого. Треба змиритися з тим, що ми дурні і бідні, замиритися з Росією, вона теж дурна і бідна. Ми спробували реформи, але у нас нічого не вийшло, народ у нас поганий, політики жахливі, захід нам не допоміг, олігархи непереможні.

Кремль не тільки чекає, він наближає цей момент. Його консерви, як можуть, блокують реформи і намагаються перетворити реформаторські ідеї у фарс. Його бойовики щоночі обстрілюють наші позиції. Мета цих обстрілів одна - довести втому українського суспільства від війни до максимальної точки, коли психіка просто втратить волю до опору. Втома від війни - це мінус суспільної енергії до реформ.

Для цього вони беруть наших людей в заручники. Це теж дуже сильно виснажує суспільство.

Вони невпинно атакують українське суспільство інформаційно. Їх риторика примітивна: вас не взяли в Європу, Захід вас кинув, олігархи при владі на крові Небесної Сотні, Майдан був даремно, у вас нічого не вийде і т.д. І треба сказати, що ця риторика ефективна - все більше людей починає сумувати "про долар по 8грн".

«Русский мир» - це люди зі зламаною волею. Вони не можуть чинити опір, мріяти, не хочуть брати на себе відповідальність, готові вірити в будь-яку нісенітницю, щоб виправдати своє безвілля. Це люди з дуже сильною психологічною травмою від багатовікового дикунського рабства. Такі люди - ідеальне живильне середовище для Кремля.

Не зламавши України військовою агресією, вони ламають нас психологічно та роблять це досить професійно. І українське суспільство потихеньку піддається цьому тиску.

У цій ситуації наївно робити ставку на народ. На його стійкість і його мудрість. Ставку потрібно робити тільки на проактивну частину суспільства, такий собі умовний "Український Легіон", який не дивлячись ні на що, всупереч зовнішнім і внутрішнім обставинам буде тягнути Україну з болота «русского мира» в цивілізацію.
                                  Олексій Заводюк