середу, 19 жовтня 2016 р.

Поборник Незалежності України – майор «Байда»

                                                 
Однією із яскравих постатей, пов’язаних із діяльністю УПА, є постать Миколи Лавріновича Савченка – командира знаменитої сотні «Східняки» УПА, очільника рейдуючих на Захід підрозділів Української Повстанської Армії, більш відомого в народі як майор «Байда». Особливо хочеться наголосити, що Микола Лаврінович – це наш із вами земляк, який народився 20 лютого 1921 року у с. Березова Лука Гадяцького району Полтавської області у селянській родині. Закінчив десятирічку та керамічний технікум у Миргороді. Під час служби в РСЧА отримав звання лейтенанта, а під час відступу частин Червоної армії залишився на Полтавщині.
У кінці 1943 року Микола Савченко перебирається на територію західної України і вступає до лав УПА в Карпатах, де його призначають командиром підрозділу ВО­5 «Маківка» на Дрогобиччині.
У серпні 1944-­го Савченко очолив сотню «Східняки», у якій служили колишні червоноармійці, уродженці центральних та східних областей України. 15 вересня 1944 року сотня «Байди» ввійшла до Лемківського загону ВО-­6 «Сян», який підпорядковувався тимчасовій спеціальній військовій окрузі УПА­-Захід­-Карпати, що існувала протягом двох місяців (серпень­-вересень 1944) на території окупованій німцями.
Після зміни лінії фронту «Байда» залишився у Лемківському курені, впродовж жовтня­-листопада рейдував по Станиславівщині та Дрогобиччині. У поворотному рейді на Лемківщину його сотня провела 17 листопада 1944 року оборонний бій в околиці с. Сторонна Дрогобицького району, під час якого відбила численні атаки ворога.
У січні 1945 року сотня перейшла згідно з наказом Головного Військового Штабу УПА на територію північно­східної Тернопільщини. Однак, восени «Байда» був покликаний на посаду курінного ад’ютанта й підвищений до старшого булавного з датою старшинства від 1 січня 1946 року. У лютому 1946 р. його було призначено заступником командира 26-­го (Лемківського) ТВ «Лемко» та командиром Перемиського куреня. Від весни цього року він діяв зі своїми сотнями на Перемищині й був підвищений у званні до хорунжого з датою старшинства від 22 січня 1946 року.
У серпні 1947 року відділ УПА під керівництвом «Байди» здійснив успіший рейд на Захід.
А у 1948 році Микола Лаврінович Старшинським Збором був обраний командиром частин, що рейдували на Захід, згодом призначений заступником шефа Місії УПА за кордоном, членом ЗП УГВР у 1948–1950 р.р. Підвищений ЗП УГВР до майора з датою старшинства від 1 липня 1949 року.
Емігрував до США у 1950 році, де закінчив студії механічного інженерства, працював за фахом. Був активним в УАПЦ, громадському житті, комбатантських організаціях. Петро Миколенко (називав себе саме так, аби не постраждала родина в Україні) став одним із організаторів Об’єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його Головою. У 1973 році проявив себе з-­поміж ініціаторів створення Торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА», став його засновником, членом та співробітником.
Помер легендарний командир УПА «Байда», уродженець Березової Луки Микола Лаврінович Савченко (Петро Миколенко), 1 січня 1979 року в Детройті (штат Мічиган, США).

Немає коментарів:

Дописати коментар