неділя, 16 жовтня 2016 р.

Але є рідна українська земля...

                                       
У першому ряду, крайня справа - моя бабуся Люба, навколо неї - її тато, мама, сестри.Фото зроблене напередодні Першої світової...
Від бабусі я знав про Голодомор абсолютно все ще змалечку, задовго до того, як відкрилися архіви. Про так звану "громадянську" війну і про Другу світову знав значно більше, аніж писали підручники. 
Вона навчила мене ніколи не викидати у сміття навіть крихти з хліба. Навчила любити борщ і гарбуза з печі, любити коржі з маком... І любити землю, на якій живеш...
Бабусі вже давно нема на світі, і немає її печі... Сучасні коржі - з китайським, сухим як порох, маком і борщ без печі - вже не ті. Але є рідна українська земля....
                                                            Андрій Кравець

Немає коментарів:

Дописати коментар