У Черкаському обласному краєзнавчому музеї триває робота над створенням каталогу з електронним додатком «Рушники Шевченкового краю» (із фондів музею). До реалізації проекту долучився Черкаський обласний осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України, майстрині-вишивальниці та просто небайдужі жителі області. Працівники музею зібрали понад 1500 експонатів, але збір рушників триває й досі. Також до такого проекту долучилася низка майстрів Черкащини. Пропонуємо ознайомитися з деякими з них.
Лідія Миколаївна Бебешко подарувала музею вишитий нею рушник у традиціях Східного Поділля «Подільський космос», 2008 рік (домоткане полотно, вовна, акрил, муліне; шви: пряма лиштва, зокрема качалочкова, штапівка; орнаментальний мотив «овал-хрест»). Унікальний твір буде використано в експозиції музею та поданий до каталогу. Майстриня веде науково-дослідницьку роботу, бездоганно володіє різними техніками вишивки, популяризує народне мистецтво, бере участь у обласних та всеукраїнських виставках, конкурсах, є відмінником освіти України. Саме тому в 2016 році пані Лідія і була удостоєна звання «Заслуженого майстра народної творчості України». До слова, Лідія Миколаївна передала до музею ще два унікальні рушники першої половини ХХ століття: із села Кочержинці Уманського району та районів, що межують із Київщиною.
Нещодавно колекція музею поповнилася новими унікальними експонатами – вишитими авторськими рушниками ручної роботи родини Філь із міста Сміла. Особливо приємно, що мама Марина Григорівна та донька Вікторія Олександрівна передали в дарунок музею рушник «Велич Роду» (2009 рік), який створили разом. Розробка орнаменту й схема рушника Вікторії на замовлення та під керівництвом Марини. Розмір рушника: 2,80 х 40 см. Сучасне домоткане полотно, муліне. Техніки: «хрестик», «рубцювання».
Шанобливе ставлення до традицій Середньої Наддніпрянщини та творчий потенціал майстринь заслуговує на особливу повагу. Бездоганність виконання засвідчує рівень їхнього професіоналізму. А ще від робіт віє любов’ю, бо коли про них розповідають авторки, то розумієш, що кожна з них – наче жива істота з аурою позитиву та власним «характером». Самодостатність і різноплановість творчих уподобань Марини Геннадіївни та Вікторії Олександрівни проявляються навіть у дрібницях, але є те, що їх об’єднує – творча родина та безмежна любов до народного мистецтва. А ще з рушником було передано до фондів рушникову писанку за мотивами чернецького чигиринського рушника, яку Вікторія Олександрівна створила цього року.
Спілкуючись із мисткинями, розумієш, що вони перебувають у постійному творчому пошуку, досліджують та систематизують матеріал і постійно популяризують матеріальну та духовну культуру нашого краю, і саме тому вони й не змогли бути осторонь проекту. Переданий весільний рушник демонструвався на персональній виставці у Каневі, а також у містах Черкаси та Київ. А тепер його можна буде побачити в експозиційних залах музею та в каталозі «Рушники Шевченкового краю» (із фондів краєзнавчого музею).
Мистецтву народної вишивки Наталія Некраса навчалася у Решетилівському училищі художніх промислів (1988-1990). Після закінчення училища працювала на Уманській фабриці художніх промислів. У 1998 році закінчила Уманський державний педагогічний інститут ім. П.Г. Тичини. Працювала майстром виробничого навчання в Черкаському СПТУ №17, керівником гуртка ручної вишивки в Черкаській ЗОШ №6. Із 1997 року є позаштатним викладачем народної вишивки в Черкаському обласному інституті вдосконалення вчителів. Із задоволенням передає свій досвід та знання студентам, учням, вчителям загальноосвітніх шкіл.
На сьогодні Наталія Василівна займає посаду провідного методиста в Черкаському обласному центрі народної творчості та культурно-освітньої роботи. Сприяє збереженню, відродженню й розвитку народного мистецтва. Безпосередньо займається організацією та проведенням семінарів, надає методичну і практичну допомогу майстрам-аматорам декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва Черкащини.
Наталія Василівна − молодий член спілки (2009), але вже досить досвідчена майстриня народної вишивки. Чудово володіє великим арсеналом класичних технік традиційної народної вишивки та уміло застосовує його у своїх творчих роботах. Відштовхуючись від стилістики народних орнаментів, вдало їх інтерпретує і створює власні рисунки, оновлені колористичні вирішення. До фондів музею та для каталогу «Рушники Шевченкового краю» майстриня передала ніжний та майстерно витончений рушник із чуттєво-глибинним змістом «Дорога до матері».
Мисткиня має тонке відчуття кольору і стилю, уміло втілює їх у власних творчих роботах. Це класика, органічно вписана в динаміку нашого часу.
Робота над каталогом триває, музей отримує нові зразки рушників.
Олеся Зінченко за матеріалами наданими відділом етнографії Черкаського обласного краєзнавчого музею
Немає коментарів:
Дописати коментар